Від сміттєзвалища до найдорожчого ринку Східної Європи: історія та цікаві факти про Бессарабський ринок

Бессарабський ринок, розташований у самому центрі Києва, є не лише місцем для купівлі свіжих продуктів, а й живим свідком історії міста. Заснований у 1912 році, він швидко став улюбленим місцем для місцевих мешканців та туристів, які прагнуть відчути атмосферу української культури. Проте, так було не завжди. Сьогодні навіть складно уявити, що на початку 19 століття тут був пустир, який постійно заливався брудними потоками води з навколишніх пагорбів. Трошки більше про критий ринок на Бессарабській площі – розкажемо в нашому матеріалі.

Історія ринка-легенди

Так, на початку 19 століття територія, де нині знаходиться Бессарабський ринок, дійсно була безлюдною і непривабливою, а все тому, що площа розташовувалася біля підніжжя кількох пагорбів, з яких постійно стікали вода та бруд. Спроба розв’язати проблему не увінчалась успіхом, тому до другої половини 19 століття в район Бессарабської площі звозили сміття та відходи, які створювали неймовірний сморід.

Бессарабська площа до будівництва ринку. Фотографія початку ХХ століття.

Дуже швидко це місце стало прихистком для безпритульних собак, безхатьків та розбійників. Безхатьки почали використовувати цю територію для нелегальної торгівлі, продаючи свіжі продукти та вироби ручної роботи. Ці самовільні торговці і стали основою для майбутнього ринку, оскільки їхня діяльність привертала увагу жителів міста. Це допомогло сформувати концепцію організованого ринку, де можна було б купувати свіжі продукти від місцевих виробників. Таким чином, безхатьки зіграли важливу роль у створенні попиту на новий торговий простір, який згодом перетворився на Бессарабський ринок.

Бессарабська площа 1880-1890 роки.

Під кінець століття площа розвивається та активно забудовується і сміттєзвалище ліквідували. Але на його місці з’являється стихійний ринок, але картинка все ще далека від ідеалу – нашестя пацюків, сморід та антисанітарія.

Минали роки, місто швидко забудовувалося і місцина навколо Бессарабки фактично опинилася у центрі міста. Виникла потреба звести щось більш красиве і презентабельне, наприклад, театр чи цирк. Після обговорення різних варіантів зійшлися на думці, що ця місцина ідеальна для торгівлі, а отже, критий ринок буде найкращим рішенням.

Тому, цілком логічно, що територія потребувала перебудови і, звісно, фінансування. Так в історії Києва з'являється важливе ім'я – Лазар Бродський. Цей чоловік був столичним цукрозаводчиком, а також одним із найбагатіших підприємців свого часу. У народі його називали "цукровим королем", і саме він у своєму заповіті залишив 500 тисяч на побудову критого ринку на Бессарабці. Проте також він у ньому вказав, щоб міське управління, якщо візьме гроші на побудову ринку, також має забезпечити фінансування європейській лікарні, бактеріологічному інституту та єврейському училищу. Чотири роки знадобилося місцевій владі, щоб прийняти умови заповіту, і 1910 році все-таки розпочали планування критого ринку. Тоді збиралися побудувати не тільки ринок, а й бібліотеку та квітковий ринок, проте цю ідею не погодили. Архітектором проєкту став Генріх-Юліан Гай – польський архітектор.

Вид на Бессарабський критий ринок. Київ, до 1913 р.

Хоча за планом архітектора проєкт видався занадто дорогим і його довелося "спростити", на той час ринок був оснащений за останнім словом техніки. Чого тільки коштували унікальні холодильні установки – перші в Києві та треті в імперії. Вони, до речі, попрацювали на ринку до 21 століття.

А урочисте ж відкриття ринку відбулось 3, а за деякими даними 16, липня 1912 року.

Бессарабський ринок. Світлина початку XX століття.

Звідки ж походить назва Бессарабського ринку?

Учені-історики й досі не певні щодо походження назви легендарного ринка. Одні пов’язують її з торговцями, які приїжджали до Києва з півдня, зокрема, й із Бессарабії. За іншою версією саме тут збиралися місцеві безхатченки та приблуди із кримінальним минулим. Їх тоді зневажливо називали бастарабами, що дуже схоже на сучасне найменування ринку.

Унікальний ззовні та зсередини: прикраси Бессарабки

Прикрасити фасад майбутньої пам’ятки архітектури вирішили пасторальними рельєфами. Ви й зараз можете побачити композицію «Селянин із волами» авторства київського скульптора Олексія Теремця. Він же разом із Тетяною Руденко оформлював і арки і браму. Є здогадки, що знамениту дивовижну композицію з рибами створила саме скульпторка Тетяна Руденко.

Проте сучасність вносить свої корективи, тож ще донедавна Бессарабський ринок був завішений рекламою, і такий "візуальний шум" просто не давав змоги розгледіти архітектуру простору. Але зараз спостерігається позитивна тенденція зі збереження історичного вигляду без зайвої реклами.

Буремне XX століття

За словами деяких істориків саме тут у 1930-х роках розташовувалася судово-медична лабораторія, куди звозили трупи померлих голодною смертю селян. Інші ж учені цей факт спростовують, апелюючи до того, що на Бессарабському ринку годували еліту, і там і жодному разі не могло бути ніяких покійників.

Бессарабці пощастило вціліти під час війни. Ба більше – за часів окупації там продовжували торгувати. А от у 70-х та 80-х роках легендарний ринок могли знести. Спершу, аби облаштувати там галерею чи гастроном, а потім – щоби зробити на його місці транспортну розв’язку. На щастя, обидві ідеї все-таки відкинули.

Цікаві факти про Бессарабський ринок та площу в Києві:

1. Гастрономічна Мекка: Бессарабський ринок славиться своїми свіжими овочами, фруктами, м’ясом та рибою. Тут можна знайти продукти з усіх куточків України, а також делікатеси з інших країн.

2. Кулінарні традиції: Багато київських рестораторів обирають Бессарабку для закупівлі інгредієнтів, щоб створювати страви, що відображають справжні смаки української кухні.

3. Сучасний мистецький простір: Окрім продуктів, ринок часто стає місцем проведення культурних заходів, виставок та ярмарків, де місцеві художники демонструють свої роботи.

4. На Бессарабському ринку можна зустріти не лише продавців, але й різноманітних людей: від старожилів, які розповідають історії з минулого, до молодих активістів, які організовують благодійні заходи. Кожен куток ринку дихає енергією, яка об'єднує покоління та культури.

5. Архітектурний стиль: Будівля ринку виконана в стилі модерн, і має характерні елементи, такі як великі арочні вікна та декоративні елементи, що надають їй унікального вигляду.

6. Вплив війни: Під час Другої світової війни ринок зазнав значних руйнувань, але згодом був відновлений і знову став важливою частиною міського життя.

Сьогодні Бессарабка відома своїми високими цінами та ексклюзивними товарами. Тут можна знайти свіжі овочі, фрукти, м'ясо, рибу, а також рідкісні делікатеси з усього світу. Хоча ринок вважається одним із найдорожчих в Україні, він продовжує приваблювати як місцевих мешканців, так і туристів.

Тож, Бессарабський ринок – це не просто місце для покупок, а жива частина Києва, яка об'єднує людей, зберігає традиції та впроваджує нові ідеї. Відвідавши його, ви не лише насолодитесь смачними продуктами, а й відчуєте пульс української столиці.

Раніше ми писали про Топ-7 унікальних місць для відпочинку на Київщині, про які ви не чули.