Традиції, які існували сотні років: як люди святкували Різдво за часів Київської русі

Різдво — одне з головних християнських свят. Протягом останніх сотень років традиції його святкування змінювались, проте деякі з них назавжди залишилися в українській культурі. А чи ви знали, що вони з'явилися за часів Київської Русі? За відомостями істориків, саме тоді наші предки вперше почали колядувати, готувати традиційні страви та влаштовувати святкування.

Хочете дізнаватись ще більше новин Києва, Київщини та України? Тоді хутчіш долучайтесь до нашого Telegram-каналу "Головні новини Києва – 44.ua".

Легенда про колядку: чому жителі Київської русі почали колядувати?

Кияни традиційно святкують Різдво напередодні Нового Року. За часів Київської русі наприкінці грудня відзначали день сонцестояння, тобто зимового рівнодення. Його називали по-іншому — святом Коляди.

Сотні років тому наші предки, слов’яни, вірили у велику кількість Богів та мали чималий перелік календарно-обрядових свят. Вони були присвячені різним природним явищам та змін пір року.

За легендою Коляда була богинею неба та матір'ю сонця. У день зимового сонцестояння у водах Дніпра вона народжувала сина — Божича, яким вважали маленьке сонце в образі дитини. Для слов'ян це означало перемогу світла над темрявою.

Як Різдво стало християнським святом?

Наступним історичним кроком до продовження святкування Різдва стало хрещення Київської Русі Володимиром Великим. Більшість істориків вважають, що це відбулось у 988 році н.е.

Тоді сталася ще одна важлива подія — був прийнятий юліанський календар. Відтоді Різдво за Юліанським календарем традиційно почали святкувати 7 січня. Головною традицією його святкування було колядування.

Колядка об'єднувала сім'ї, друзів, знайомих. З настанням вечора діти приносили їжу родичам. Мати повинна була завершили всі справи та зайнятися приготуванням святкового столу. А батько ходив по селу та віддавав борги, щоб за прикметою не мати їх в новому році.

Традиції, які існували сотні років: як люди святкували Різдво за часів Київської русі, ФОТО: kyiv.dityvmisti.

Крім цього, відтоді люди почали ходити від хати до хати. Вони колядували та сповіщали про народження нового Сонця, бажали один одному добробуту, миру, здоров'я, сімейного щастя. За такі побажання та колядки було заведено дякувати та давати солодощі. Ця традиція збереглась до сучасних часів так само, як і деякі тексти різдвяних пісень.

Домашні традиції на Різдво: 12 обов'язкових трав, запалювання вогнища, внесення в хату Дідуха 

У період існування Київської Русі наші предки дотримуватися певних обрядів на Різдво, які з часом стали народними традиціями. Відтоді було заведено святкувати це зимове свято не лише під час церковних богослужінь, виконання хороводів, колядов та Різдвяної ходи. Не менш важливо було створити атмосферу домашнього затишку, відсвяткувати Різдво в колі родини та зустріти і пригостити гостей і колядувальників.

Традиції, які існували сотні років: як люди святкували Різдво за часів Київської русі, ФОТО: vinnytsia.city

Наприклад, обов’язком господаря було вносити дідух — символ предків та достатку. Його клали на покуття, а щоб задобрити духа-хранителя Різдва — залишали поряд смачні страви, а ще по кутах будинку насипали трохи куті.

Вважалося, що родина має сідати за стіл після появи на небі першої зірки. Також потрібно було обов’язково ставили на стіл додаткову тарілку з їжею, призначену для духів померлих родичів. За давніми віруваннями вони відвідували відвідували родину у Святвечір.

А ви знали, що за традицією вечеря в день Різдва повинна тривала 3-4 години. Протягом цього часу не можна було вставати з-за столу. Через це господиня разом з дітьми одразу ставила на стіл усі страви. За традицією, необхідно було розмістили на столі 12 страв. Головними були кутя та узвар, які куштували ввечері.

Традиції, які існували сотні років: як люди святкували Різдво за часів Київської русі, ФОТО: etnoxata

За легендою щороку в Різдвяну ніч Чорнобог — бог ночі і темряви посилав за Колядою Мару — богиню потойбічного світу або ж смерті, щоб її вбити. Тоді Коляда обертається в козу, і в такому вигляді народжує дитину. Саме щоб захистити дитину в цей день предки запалювали велике вогнище, після чого дівчата разносили полум'я свічками по селу.

Вогнище розпалювали майже в кожному домі. Щоб воно було якомога більшим, люди палили багато великих полін. Якщо у Святвечір в дім приходили гості, було заведено приносили деревину, щоб вогонь горів до ранку.

Таким чином жителі Київської Русі об'єднувалися, підтримували один одного, співали пісні й веселился. У подальшому святкування Різдва сприяло збереженню та розвитку українських традицій, які передавалися з покоління в покоління. Навіть у сучасні часи більшість з них залишилися незмінними.

Раніше ми писали про те, що Святвечір 2024: які страви готують віряни у різних куточках України