Київ, якого не сталося: ТОП-8 нереалізованих архітектурних мрій столиці

Мрії про оновлений Київ надихали багатьох архітекторів і підприємців, які планували перетворити столицю на справжній мегаполіс із сучасними та оригінальними спорудами. Деякі проєкти здавалися майже фантастичними – як-от хмарочос у формі тризуба, що мав би символізувати українську ідентичність, або яйцеподібний музей, який би винирнув прямо на водах Дніпра. Інші ж ідеї стосувалися зручної інфраструктури, на кшталт канатної дороги на Лівий берег чи швидкісного монорельсу. Однак ці проєкти так і не втілилися в життя, залишивши нам лише роздуми про те, яким міг би бути Київ.

Журналісти 44.ua підготували добірку найнезвичніших будівель Києва, які планували збудувати у місті.

Президентський університет

На початку 2022 року на території ВДНГ розпочалися підготовчі роботи для будівництва Президентського університету, який мав стати навчальним центром для підготовки фахівців з передових технологій, зокрема кібербезпеки, аерокосмічних, енергетичних, нано- і біотехнологій. Перший етап включав спорудження навчально-лабораторного корпусу та апарт-готелю для студентів і викладачів, і планувалося, що перший навчальний семестр розпочнеться вже 1 жовтня 2023 року.

За попередніми оцінками, вартість розробки та зведення Президентського університету мала б перевищити 7 мільярдів гривень.

Новий вид транспорту

У Києві планували побудувати канатну дорогу, яка з’єднала б Труханів острів із Аркою "Дружби народів" через Поштову площу. Проєкт мав на меті покращити доступ до Труханового острова та створити новий вид громадського транспорту з туристичним потенціалом. Довжина канатної дороги мала скласти 6170 метрів, а перепад висот — 60 метрів. Проєкт передбачав сім станцій, що розташовувалися б у стратегічно важливих точках, забезпечуючи зручний доступ для містян і туристів. Така дорога мала б стати захопливим транспортним маршрутом, що відкривав би мальовничі краєвиди на річку Дніпро та центральну частину Києва.

Актуальні, важливі та перевірені новини читайте в нашому Telegram-каналі "Головні новини Києва – 44.ua". Також не забувайте долучатись.

Одним із найамбітніших проєктів у Києві на початку 2000-х був план спорудження 46-поверхового хмарочоса на Хрещатику, який мав стати візитівкою оновленої Європейської площі. Цей проєкт переміг у конкурсі на реконструкцію площі у 2003 році, обіцяючи трансформацію центральної частини Києва та створення символічного простору для бізнесу й відпочинку. Передбачалося, що будівля вміщуватиме офісні приміщення, торговельні зони, а також відкриті простори для культурних заходів.

Проте проєкт так і не був реалізований через численні труднощі. Він зіткнувся з протестами місцевих жителів, які хвилювалися через можливі зміни у вигляді історичного центру міста та підвищене навантаження на інфраструктуру. Крім того, процес затягнули юридичні перешкоди та складнощі з дозволами, адже план хмарочоса вимагав суттєвих змін у міському ландшафті. У результаті, незважаючи на масштабний задум, проєкт було відкладено, і до цього часу він залишається нереалізованою частиною історії столичної архітектури.

Проєкт гірськолижного курорту "Пирогово" розглядався як масштабний комплекс для активного відпочинку, який планували розмістити неподалік музею народної архітектури та побуту "Пирогово", на місці колишнього сміттєвого полігону, що займає близько 100 гектарів. План проєкту передбачав створення гірськолижних трас різного рівня складності, що дало б киянам можливість займатися зимовими видами спорту неподалік від міста.

Крім гірськолижних трас, проєкт включав будівництво спортивного комплексу з басейном, готелю, торгового центру, парковки, мотузкового парку, декількох спортивних майданчиків на відкритому повітрі, а також закладів громадського харчування для зручності відвідувачів. Очікувана вартість інвестицій для реалізації цього проєкту складала приблизно 12,3 мільйона євро.

Хоча гірськолижний курорт "Пирогово" мав значний потенціал для розвитку рекреаційної інфраструктури Києва, його реалізація зіштовхнулася з екологічними та фінансовими викликами.

Тризуб на Майдані і Башта-Тризуб на Лівому Березі

Сергій Бабушкін – головний архітектор Києва з 1996 по 2003 рік, залишив помітний слід у вигляді відомих київських хмарочосів, таких як “Парус”, готель "Hyatt" та "будинок-монстр" на Грушевського, 9-а. Бабушкін, відомий своїм принципом "чим вище – тим краще", пропонував ідею висотного будинку у формі тризуба. За ескізами 2005 року він мав стояти на вулиці Микільсько-Слобідській, на Лівому березі. Однак після створення макету проєкт зупинили.

Інший проєкт "Башта-Тризуб" запропонувала у 2020 році архітекторка Христина Голуб. Він включав 47-поверхову будівлю з трьома секціями, що разом утворювали би форму тризуба. Планувалося, що будівля стане офісом українського банку неподалік станції метро «Славутич». Проте, незважаючи на інтерес, фінансування так і не було знайдено, і проєкт залишився на папері.

Проєкт "Башта-Тризуб" архітекторки Христини Голуб

У 2013 році Київ міг отримати унікальний хмарочос у формі яйця-писанки – стильний багатофункціональний комплекс, який мав би підкреслити національні особливості в сучасному стилі. Ця 44-поверхова споруда планувалася на березі Дніпра в районі Рибальського острова або Телічки. У будівлі мали бути ресторани, готель, офісні та житлові приміщення, розважальні зони і торгівельний комплекс. Планували навіть спеціальні ліфти, які рухалися б за нахилом, підкреслюючи округлу форму будівлі.

Оригінальною особливістю хмарочоса мав стати зовнішній світлодіодний екран з 33 тисячами світлодіодів, який би змінював зображення, створюючи враження живої картини на фасаді. Вартість реалізації проєкту оцінили приблизно в 500 мільйонів доларів. Однак через економічну кризу після 2014 року фінансування не знайшли, і проєкт так і залишився в категорії нереалізованих архітектурних мрій.

На початку 2000-х майбутнє Майдану Незалежності обговорювалося гаряче, а архітектурні ідеї були по-справжньому амбітними. Серед найграндіозніших проєктів вирізнявся 67-поверховий хмарочос у вигляді державного прапора, який розвивається, запропонований архітектором Сергієм Бабушкіним.

Спочатку Бабушкін пропонував для готелю "Україна" зведення надбудови зі шпилем або додавання циліндричної конструкції до фасаду. Та згодом його команда під керівництвом архітекторки Марії Суської розробила більш масштабний проєкт: знести старий готель і збудувати замість нього скляний хмарочос на 67 поверхів і 210 метрів заввишки. Споруда мала би форму прапора, що розвивається, а герб України прикрашав би вершину будівлі. В проєкті передбачалися панорамні ліфти-флагштоки, що підкреслювали б унікальність задуму.

67-поверховий хмарочос у вигляді державного прапора на Майдані

Орієнтовна вартість будівництва оцінювалася у 420 мільйонів доларів – цифра, яку Бабушкін обґрунтував консультаціями з міжнародними експертами. Попри вражаючий задум і потенціал стати символом України, проєкт так і не реалізували. Будівля готелю "Україна" залишилася у своєму класичному вигляді через фінансові обмеження та деяку надмірність ідеї для центру столиці.

У 2015 році з’явився амбітний проєкт трансформації Будинку профспілок у Києві. Архітектор Назарій Книш з "Київпроєкту" запропонував реконструкцію будівлі в сучасному стилі з постаментами на даху, присвяченими героям Майдану. Незвичний дизайн, що нагадував бетонно-скляний крейсер або навіть танк Першої світової війни, викликав неоднозначні відгуки.

Трохи пізніше одеська студія Dekart Studio представила альтернативний проєкт у стилі кубізму з національною символікою — величезним гербом України на фасаді. Однак ці ідеї залишилися нереалізованими. Восени 2015 року було вирішено зберегти Будинок профспілок у його оригінальному вигляді та провести ремонт.

Крім того, ми також раніше розповідали пронайвідоміші, найцікавіші та навіть культові годинники Києва.