Героїчні зусилля лікарів та допомога донорів: як київська "Феофанія" бореться з викликами війни

Колись київська клінічна лікарня “Феофанія” асоціювалась з недоступністю – протягом років серед її пацієнтів були майже виключно можновладці. Але це вже в минулому: заклад не тільки приймає пацієнтів по багатьох пакетах НЗСУ, але й активно бореться за життя та здоров‘я людей, що постраждали від російської агресії.

Свого часу еліта “облюбувала” Феофанію не просто так: цей багатопрофільний заклад надає надширокий спектр медичних послуг від діагностики до складних хірургічних втручань, з нуля запустивши велику кількість проєктів по трансплантації органів та кісткового мозку, лікуванню онкології й не тільки, та йде в ногу з передовими технологіями.  

Київська клінічна лікарня “Феофанія”

Кілька фактів:

• у 2023 році було проведено 2 операції з трансплантації легень. Такі операції є одними з найскладніших у світі навіть у мирний час;
• “Феофанія” – це єдиний в Україні медичний заклад, де проводять повний цикл лікування онкологічних захворювань;
• в клініці працює ЕКМО-центр (ЕКМО – це спеціальний метод лікування, при якому використовуються штучні серце і легені для забезпечення тимчасової підтримки життя пацієнта і функціонування його організму, коли власне серце і/ або легені людини занадто хворі, щоб виконувати свою нормальну роботу). Вперше в Східній Європі лікарями “Феофанії” було проведено ЕКМО за межами лікувального закладу, коли бригада лікарів виїжджала і надавала допомогу зі штучного кровообігу пацієнту в надскладних умовах просто неба;
• створено новітній протокол лікування болю пацієнтів із військовою травмою малоінвазивними методиками із залученням всіх спеціалістів багатопрофільного стаціонару.

З першого дня повномасштабної війни клінічна лікарня бралася за найважчі випадки. Кількість оперативних втручань збільшилась практично вдвічі. Зараз у “Феофанії” понад 50% пацієнтів – люди, які отримали травми внаслідок військових дій. У зв’язку з чим лікарня, як і багато інших українських медзакладів, зіткнулася зі катастрофічною нестачею місць в операційних та реанімаціях.

“Навантаження колосальне, тому що пацієнти, які отримали кульові поранення та мінно-вибухові травми, вимагають практично щоденних перев’язок в умовах операційної. Це навіть не перев’язки, а швидше малі хірургічні втручання: накладання VAC-апаратів (неінвазивна методика лікування ран від'ємним тиском, - прим.ред), реампутації, санації, дренування, реконструкції, які займають дуже багато часу”, – розповідає заступник головного лікаря з медичної частини “Феофанії” Андрій Миколайович Строкань.

Київська клінічна лікарня “Феофанія”

“Крім того, ці пацієнти мають бактеріальні інфекції: пил, бруд, уламки попадають в рани при ураженні та інфікують їх. На жаль, цього наслідку війни не уникнути, тому ми намагаємось організувати певну ізоляцію. У “Феофанії” є декілька операційних, які працюють виключно для поранених пацієнтів, через що було свідомо прийнято рішення зменшити плановий потік операцій”, – додає він.

Часто-густо лікарі стикаються з тим, що бактерії, які мають поранені, виявляються стійкими до звичайних антибіотиків, і тоді вони змушені звертатися до антибіотиків резерву, які ще називають препаратами “останньої надії”. 

Ці ліки дуже потужні та здатні швидко зупинити поширення інфекції, спричиненої мультирезистентними мікроорганізмами, але критично важливо швидко визначити, з якою саме бактерією медики мають справу та до якого антибіотика вона чутлива. 

Необхідність максимально ефективно використовувати антибіотики резерву диктує і їх вартість, яка часто досить висока. Інколи терапія пораненого, інфікованого резистентними ізолятами (не тільки бактеріальною інфекцією, а й грибковою), може складати понад 40 тис. грн на добу.

“Інфекції – це основна причина смертності у тих, хто вижив після поранень. Тому чим раціональніше ми використовуємо препарати, тим менше виникатиме резистентність, через яку призначаються дороговартісні антибіотики резерву”, – розповідає консультант з раціональної антимікробної терапії відділу інфекційного контролю “Феофанії” Дмитро Євгенович Михайленко. 

Для повного лабораторного аналізу та визначення резистентності, навіть за допомогою автоматичного біоаналізатора, потрібно до двох-трьох діб, а без автоматизації – до п‘яти. Для важких пацієнтів час грає величезну роль. Тому ми дуже вдячні благодійному фонду "Українські брокери без кордонів" та міжнародному донору Americares, які передали нам швидкі тести для визначення бактеріальної резистентності до антибіотиків. Такими тестами активно користуються у світі для отримання попередніх результатів, але в Україні ми будемо першими, хто їх візьме в роботу.

Швидкі тести для визначення бактеріальної резистентності до антибіотиків допоможуть на дві-три доби раніше прийняти рішення про те, чи використовувати певний препарат вартістю 7-10 тис. грн на добу. В складній ситуації швидкі тести стають дуже ефективними”, – поділився Дмитро Михайленко. 

Бактеріологічна лабораторія "Феофанії"

Окрім того, "Українські брокери без кордонів" та Americares закупили такі потрібні закладу антибіотики резерву (колістин, піперацилін-тазобактам та тайгециклін), а також надали значну партію альбуміну. 

Пацієнтам в критичному стані життєво необхідний альбумін – білок, який відіграє ключову роль у покращенні загоєння ран, забезпечуючи необхідні поживні речовини, підтримуючи імунну систему, зменшуючи запалення і сприяючи регенерації тканин. 

“Люди, які знаходяться на фронті, не їдять нормально, через що в них знижений білковий статус. Отримуючи поранення, окрім інфікування ран, такі пацієнти мають велику крововтрату, що може призвести до шоку та інших ускладнень. Альбумін допомагає відновити цей об'єм, утримуючи рідину в кровоносних судинах і підтримуючи нормальний кров'яний тиск. Крім того, в більшості випадків такі пацієнти не можуть харчуватися самостійно, тому що в них функціонально або анатомічно пошкоджений ШКТ, і тому необхідно замістити цю функцію парентеральним харчуванням, одним з компонентів якого також є альбумін”, – пояснює Андрій Строкань. 

Строкань А.М. та Михайленко Д.Є.

P.S.

Лікування пацієнтів у часи війни – завдання “із зірочкою”. Дефіцит ресурсів, розхідних матеріалів та персоналу – сумні реалії українських лікарень. Через велику кількість постраждалих від війни пацієнтів, держава не в змозі покрити всі потреби медичних закладів.

Тому критично важливою стає підтримка міжнародної спільноти та волонтерських організацій. Скоординована співпраця між урядом, неурядовими організаціями та благодійниками дозволить покращити ситуацію та забезпечити якісне медичне обслуговування. 

Інвестиції в медичну інфраструктуру, підвищення кваліфікації медичного персоналу та забезпечення лікарень необхідними ресурсами стануть кроками до поліпшення ситуації. Лише спільними зусиллями можна подолати виклики, що постають перед медичною системою України у часи війни.