Три кроки: як жити в Києві, щоб біля вас не збудували щось погане

Жити в Києві – не привілей, а ціле випробування. Особливо це стосується нерухомості, де ваша квартира з чудовим видом чи надійною інфраструктурою в один прекрасний момент може стати пеклом. Зазвичай для цього достатньо однієї новобудови та невеликих махінацій із документами.

Журналісти 44.ua вже підібрали три кроки, при виконанні яких можна вберегти вашу вулицю чи провулок від фантазій чергового забудовника.

Чому ви це читаєте

Будувати нові житлові комплекси - нормальний процес. Тим паче, в законодавстві є цілий список правил, якими регулюється забудова. Тут вам і державні будівельні норми (ДБН), і голосування в місцевих органах влади.

Лишилась одна дрібниця. Щоб одного дня всі ці норми запрацювали без урахування корупції. Оскільки чекати цього можна дуже довго, краще вберегтись від хижих забудовників прямо зараз.

Відштовхуватись треба від інших реальних проблем. Наприклад, столиця давно потерпає від нестачі зелених насаджень. Вже існуючі легені міста погано оновлюються. Про працю комунальників над кронуванням, в результаті якого залишається лише стовбур дерева, можна легенди складати.

Що ж робити вам? З точки зору суспільних інтересів - шукати спосіб перетворити на сквер чи міні-парк будь-яку площу коло ваших будинків.

Pixabay

Це легко пояснити людям. Це точно ускладнить процес забудови пустки, яка вже стала суцільним зеленим насадженням. Навіть захищати це значно простіше!

Уявіть собі два мітинги, що проходять паралельно. Один захищає від забудовника пустир, на якому живуть безпритульні та плодяться собаки. Інший відстоює сквер, який хоче зруйнувати автор чергової «микитаськи». Ви ж уже зрозуміли, кого зазвичай підтримують інші кияни?

Зараз пояснимо, як зробити сквер. Ловіть інструкцію, яку ми трошки скоротили на базі відкритих даних.

Pixabay

Крок 1. Збір документів

Київрада має спеціально навчених людей для розгляду таких заявок. Офіційно вони називаються постійною комісією з питань екологічної політики. Щоб активувати цей інструмент, треба постаратись зі збором документів.

1. Напишіть заяву про ініціативу створення зеленої зони.

2. Зафіксуйте документально дане бажання громади.

3. Зверніться до Департаменту земельних ресурсів щодо земельної ділянки, і отримайте там висновок.

4. Також отримайте витяг з земельного кадастру міста щодо поки що не забудованої земельної ділянки.

5. Якщо територія має балансоутримувача, доведеться зафіксувати його згоду (бажано законними методами).

6. План-схема розташування зеленої зони. Цей пункт відносно легкий: схему можна малювати в Google Maps або на кадастровій карті.

7. Підготувати візуалізацію проєкту та пояснювальну записку.

Pixabay

Важко, так? А це ж лише перший етап.

Крок 2. Громада та балансоутримувач

Один у полі не воїн. Тож задля успіху доведеться залучитись підтримкою сусідів та загалом місцевої громади. Хто хоч раз створював ОСББ – той вже знає, що процес інколи нагадує танкову баталію. Але це треба зробити.

Має значення не спосіб, яким ви отримаєте згоду громади щодо скверу. На першому місці – певний документ, що фіксує дану позицію. Наприклад, протокол зборів із відповідними підписами. Або опитування громадян, під яким вони також поставили свої підписи. Тоді цей папірець підкреслює: за створення скверу вже виступаєте не лише ви, а й інші люди.

Важливий будь-який підпис. Бо умовний забудовник, який накине оком на ваш район, може зібрати підписи зі своєї сторони, і у вас їх має бути більше. На жаль, саме так працює демократія.

Коли підписи вже лишились на папері, пора поцікавитись балансоутримувачем території. Наприклад, чи він взагалі є.

Ваше звернення має бути направлене в департамент земельних ресурсів. Тоді стане ясно, що це за пустка коло вас: раптом вона вже зарахована на баланс чергового забудовника? Повірте, це дуже корисний крок.

Pixabay

Аби створити сквер, земля має бути в комунальній власності та не в оренді. Тоді є сенс продовжувати боротьбу.

Якщо балансоутримувач є, але це комунальна установа чи юридична особа з прив'язкою до міста (наприклад, компанія з обслуговування житлового фонду), доведеться отримати їх згоду на запровадження нового скверу. Пишіть туди лист. Поясніть, чому це важливо, та попросіть підтримки. Це трошки складніше, але теж має сенс.

Крок 3. Заявка

Коли весь стос паперів, згод та звернень вже готовий, пора подати документи (звісно ж, із заявкою) до тієї самої комісії з питань екологічної політики. Але це не привід розслабитись.

Найкраще працює суспільний розголос, тож саме на цьому етапі також варто нагадувати про себе. Бо саме ця комісія має звернутись до "Київзеленбуду" та рекомендувати подати відповідне клопотання до департаменту земельних ресурсів.

Далі - Київрада. Коли буде готовий і затверджений проєкт землеустрою, вона має проголосувати за надання ділянки під користування "Київзеленбуду". Тоді можна буде сказати, що процес дійсно запустився.

Офіційний портал Києва

Як бачите, стратегія не надто легка. Чому ж ми так ретельно все розписали?

Висновки

…бо це ваше місто, ваш будинок на вашій вулиці. Коли вам хочеться, щоб поряд не виросла чергова забудова - це не забаганка. Щоб позбавити забудовника ласого шматочка, треба діяти. І діяти швидше, ніж він.

Якщо ж вам не захочеться цим займатись, але все ж хочеться природи – чи не простіше задуматись про приватний будиночок десь за містом? Як мінімум, там можна заправляти всім без дозволів Київради та збору підписів.

Це не сарказм, а реальне оцінювання складнощів, які можуть бути на вашому шляху. Якщо ви дійсно готові - що ж, ми вже пояснили приблизний сценарій. А ще ми можемо писати про вашу ініціативу щодо нових скверів, тож половина справи вже зроблена!

Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що забудовник знищує ліс на Осокорках заради будівництва ЖК.

Ще більше новин Києва, Київщини та України в нашому Telegram-каналі "Головні новини Києва – 44.ua". Не забувайте долучатись.