Відбудова України зараз і в майбутньому є наймасштабнішим соціально-економічним проектом з часів Другої світової війни. Будівельні матеріали відіграють ключову роль у відновленні житлового фонду, складаючи понад 60% від загальної вартості будівництва.

AD_4nXcN6H3lx6CpNy0Pd0qBBaB3-Ex1o76eic4_rDOFOa8phEAeG-XfAthmnLP-VR1lgaWaFwMM0u8tYQYVvq-8MenAxFXrPfEON67Yq8aFAQDA1MCnRLqdh0A_XGru9MQNh2MZkybF9oHJFeed5_xbdYLPqpFm?key=dH8dzu34erJLqb--6ic61A

Аналіз ринку будівельних матеріалів України до початку повномасштабного вторгнення рф дозволяє зрозуміти основні тенденції розвитку тієї епохи та оцінити наявну базу галузі, яка може стати фундаментом для подальшої відбудови країни.

Довоєнний розвиток ринок будматеріалів

Довоєнний розвиток ринку будівельних матеріалів України був одним із найбільш динамічних секторів економіки, характеризуючись активним зростанням та модернізацією виробничих потужностей. До повномасштабного вторгнення рф Україна мала розвинуту індустрію, яка включала видобуток сировини та виробництво основних будівельних матеріалів і обладнання. Ця сфера охоплювала як базові будматеріали, такі як цемент, цегла, бетон та залізобетонні вироби, так і складніші технологічні продукти, серед яких опалювальні котли, ліфти та лічильники різних типів.

Ключовими секторальними сегментами українського будівельного ринку були:

  • Стінові матеріали: сюди входили такі вироби, як цегла, газобетон, бетон і залізобетонні конструкції, які залишалися основними будівельними блоками для житлового та комерційного будівництва.
  • В'яжучі матеріали: цемент та різноманітні сухі будівельні суміші, які були незамінними для будівництва будь-яких типів об’єктів.
  • Покрівельні матеріали: зокрема, єврорубероїд, металочерепиця та шифер, які широко використовувалися для облаштування покрівель житлових і промислових будівель.
  • Оздоблювальні матеріали: керамічна плитка, гіпсокартон, декоративні штукатурки, шпалери та інші матеріали для внутрішнього й зовнішнього оздоблення.
  • Ізоляційні матеріали: тепло- та вогнезахисні матеріали, які забезпечували безпеку та енергоефективність будівель.
  • Металовироби: арматура, металопрокат, профілі та інші вироби з металу, необхідні для будівництва інфраструктури та каркасних конструкцій.
  • Інженерні комунікації: пластикові, чавунні та сталеві труби, опалювальні котли, радіатори та лічильники для води, газу, електроенергії.

Важливою особливістю ринку було те, що більша частина виробленої продукції споживалася всередині країни — близько 95% будматеріалів знаходили свого споживача саме в Україні. При цьому понад 90% споживаних будівельних матеріалів були вітчизняного виробництва, що свідчить про високий рівень самозабезпеченості цієї сфери. Галузь забезпечувала робочими місцями близько 130 тисяч осіб, що підкреслювало її важливу соціально-економічну роль.

Протягом останніх років до війни, ринок будматеріалів демонстрував постійне зростання, зокрема обсяг виробництва у 2021 році склав близько 16 млрд доларів США (у цінах виробників). Це зростання було зумовлене значним попитом на будівництво у великих містах, таких як Київ, Одеса, Львів та Харків. Активні інвестиції в модернізацію старих і будівництво нових виробничих потужностей дозволяли ринку відповідати на збільшений попит.

У 2021 році, за даними Державної служби статистики України, загальний обсяг виконаних будівельних робіт склав близько 202 млрд грн, що на 10,4% більше, ніж у попередньому році. Особливо високим попитом користувалося житлове будівництво, яке фінансувалося як за рахунок державних, так і приватних інвестицій.

Ці фактори створили сприятливі умови для зростання інвестицій у будівельну галузь, що супроводжувалося покращенням інвестиційного клімату та активізацією зовнішньоекономічної діяльності. Виробництво цементу, металопродукції та інших будматеріалів демонструвало стійке зростання, підкріплене внутрішнім попитом і експортними поставками.

Однак, попри значний потенціал і позитивні тенденції, галузь зіткнулася з низкою викликів. Одним із найбільших викликів була залежність від імпорту спеціалізованого обладнання та деяких видів матеріалів, що створювало ризики для стабільності галузі в умовах глобальних економічних змін.

Таким чином, довоєнний розвиток будівельної галузі України характеризувався активним зростанням і залученням інвестицій, що дозволяло розширювати виробничі потужності та підвищувати якість продукції. Водночас, галузь стикалася із зовнішніми економічними викликами та структурними проблемами, які потребували вирішення для подальшого сталого розвитку.

Оцінка руйнувань та потреби у відбудові інфраструктури

Станом на січень 2024 року загальна сума задокументованих збитків у житловому, нежитловому секторі та інфраструктурі України перевищила 135 млрд доларів. Унаслідок бойових дій було зруйновано або пошкоджено понад 203 тисячі багатоповерхових і приватних будинків. З лютого 2022 року різного ступеня руйнувань зазнали понад 1284 об'єкти охорони здоров'я, а також пошкоджено або знищено приблизно 3809 закладів освіти.

Найбільші руйнування стосуються таких об'єктів, як:

  • багатоквартирні та індивідуальні житлові будинки;
  • інфраструктурні об'єкти (мости, дороги);
  • державні та приватні підприємства (заводи, комбінати);
  • заклади освіти (школи, дитячі садки, ВНЗ);
  • об'єкти охорони здоров'я (лікарні, поліклініки).

Одним із ключових завдань післявоєнного відновлення стане збільшення частки промислового виробництва. Важливу роль у цьому процесі відіграватиме залучення вітчизняних виробників будівельних матеріалів. Дослідження показують, що український сектор виробництва зберіг свій потенціал і готовий забезпечити значну частину необхідних ресурсів для відбудови.

Забезпечення регулярного постачання електроенергії дозволить українським виробникам покрити до 90% попиту на будівельні матеріали, необхідні для відновлення. Проте, є винятки: зокрема, поки що відсутні виробничі потужності для виготовлення листового скла, необхідного для заміни вікон у мільйонах пошкоджених будівель. Проте вже почалося будівництво нових заводів з виробництва скла, газобетону та сухих будівельних сумішей.

Максимальне залучення українських виробників до відновлення не тільки прискорить реконструкцію, але й забезпечить економічний ріст. Виробництво будівельних матеріалів та обладнання на суму 62,8 млрд доларів створить додаткову вартість у розмірі 16,1 млрд доларів. Зарплата найманих працівників сягне 5,6 млрд доларів, а також буде створено приблизно 100 тис. нових робочих місць.

Для відновлення інфраструктури, зазначеної у звітах Світового банку, потрібно близько 65 млрд доларів лише на будівельні матеріали. Максимальна локалізація виробництва сприятиме мінімізації залежності від імпорту, збільшенню податкових надходжень і створенню нових робочих місць. За попередніми оцінками, такі заходи принесуть до 4,5 млрд доларів податків і створять до 1 млрд доларів доданої вартості для країни.

Центр дослідження економічної політики (CEPR) оцінює загальні витрати на відновлення України в діапазоні від 220 до 540 млрд доларів. Український уряд також називає подібні цифри. Тільки для відновлення житлового фонду потрібно 29 млрд доларів, а для інфраструктури та промислових будівель – ще більше.

Відновлення потребуватиме різкого зростання попиту на бетон, виробничі потужності якого можуть виявитися недостатніми. Тому пріоритетом для українських бетонних заводів вже сьогодні має бути підготовка до швидкого збільшення продуктивності без зниження якості продукції.

Попит на будматеріали в умовах війни

У 2024 році попит на будівельні матеріали уповільнився через низьку платоспроможність споживачів і недостатнє фінансування державних програм відновлення, попри значне зростання в минулому році. Продажі будівельних та оздоблювальних матеріалів у першій половині року майже відповідають обсягам 2023 року.

Основний обсяг реальних продажів будівельних матеріалів формують фізичні особи, які оплачують продукцію за фактом її реалізації на будівельних об'єктах. Державні програми, такі як «5−7−9», «єОселя» та «єВідновлення», нестабільно стимулюють попит, підтримуючи реалізацію на рівні 27−50% від показників 2021 року.

Локалізація виробництв і створення нових заводів допоможуть уникнути дефіциту будівельних матеріалів і стримати зростання цін. На етапі відновлення прогнозується збільшення попиту на будматеріали на 30% у порівнянні з довоєнним періодом, що складе близько 24,5 мільярда доларів на рік.

Розвиток власного виробництва будівельних матеріалів відіграє ключову роль у підтримці післявоєнної економіки. Близько 40% вартості продукції, виготовленої в Україні, повертаються у вигляді зарплат та податків, що сприяє економічній самодостатності країни.

У листопаді 2022 року оцінка потреби в будматеріалах становила 62,8 мільярда доларів, і якщо цю потребу покрити за рахунок українського виробництва, це дозволить згенерувати 16,1 мільярда доларів додаткової вартості, 5,6 мільярда доларів на зарплати, 4,4 мільярда доларів податків і зберегти близько 100 тисяч робочих місць.

Попри те, що близько 15% виробничих потужностей будівельних матеріалів були пошкоджені, українські виробники здатні забезпечити до 80−90% необхідних для відновлення матеріалів. Основною проблемою залишається падіння попиту на будматеріали, яке становить 25−40% у порівнянні з довоєнним рівнем. Проте, попри війну, інвестиції в розвиток галузі будівельних матеріалів у 2024 році оцінюються більш ніж у 730 мільйонів доларів, а на програми підтримки бізнесу виділено 45 мільярдів гривень з державного бюджету.

Тенденції ритейлу будівельних матеріалів Київщини

Ринок будматеріалів у Києві є ключовим сегментом, що формує понад 60% грошового і товарного потенціалу всієї галузі в Україні. Київ залишається головним центром будівництва, де активно розвивається як житлова, так і комерційна нерухомість. Основні тенденції в продажах будматеріалів у столиці включають:

  1. Високий попит на будматеріали через відновлення інфраструктури: після руйнувань, спричинених війною, попит на будівельні матеріали в Києві значно зріс. Місто є важливим об'єктом реконструкції житлових будинків, інфраструктури та державних установ. Цей попит стимулюється державними програмами та приватними інвестиціями.
  2. Широкий асортимент будматеріалів: у Києві представлено всі основні категорії будівельних матеріалів: цемент, бетон, цегла, металопрокат, будівельні суміші, покрівельні та облицювальні матеріали, сантехніка та оздоблювальні товари. На ринку працюють як місцеві, так і міжнародні виробники.
  3. Онлайн-продажі: київські компанії, такі як "Епіцентр", "Леруа Мерлен" та спеціалізовані магазини на кшталт "Новаторбуд", активно розвивають інтернет-торгівлю та методи поставок будівельних та оздоблюванних матеріалів з доставкою по місту та області.
  4. Зростання цін: з початку війни ціни на будівельні матеріали значно підвищились через інфляцію, подорожчання енергоносіїв і логістичні труднощі. Це також пов'язано з пошкодженням виробничих потужностей.
  5. Дефіцит матеріалів: деякі матеріали, такі як листове скло, профільні системи та спеціалізовані оздоблювальні матеріали, імпортуються з-за кордону, що ускладнює їх доступність і впливає на ціни.
  6. Основні покупці: основними споживачами є великі забудовники, які реалізують масштабні проєкти, та приватні особи, що займаються реконструкцією і ремонтом житла.

Таким чином, ринок будівельних матеріалів у Києві є домінуючим, визначаючи понад 60% загального потенціалу галузі в країні, що робить його критично важливим для післявоєнного відновлення України.

Зростання цін на будівельні матеріали

Більшість ритейлерів і виробників будівельних матеріалів в Україні останнім часом фіксують зростання попиту на будматеріали, що пов’язано з відновленням житла після його руйнувань внаслідок російської агресії. Ця тенденція залежатиме від подальшого розвитку бойових дій на території країни. За прогнозами девелоперів, значний ріст ринку очікується після завершення війни, коли постане необхідність відновлення житла та інфраструктури.

Внаслідок поступового відновлення будівельного ринку в країні зростають ціни на будівельні матеріали та зарплати фахівців у цій сфері. Частина виробництв в Україні була зруйнована, частина переміщена, а деякі підприємства припинили роботу через брак сировини. Це призвело до дефіциту необхідних будматеріалів на ринку й підвищення цін на базові позиції. Попри те, що більшість забудовників під час війни налагодили ланцюжки постачання, а підприємства відновили виробництво, наявних потужностей не завжди вистачає, і деякі матеріали виробляються в обмежених кількостях.

З початку повномасштабної війни всі категорії будматеріалів подорожчали на 35-75%. За приблизними підрахунками, у сегменті бетону та залізобетонних виробів ціни зросли на 30-40%. За даними Alliance Novobud, керамоблоки подорожчали на 30%, будівельні суміші — на 40%, мінеральна вата — до 50%. Компанія "Інтергал-Буд" відзначила подорожчання плитки й сипучих матеріалів на 20% з кожним новим контрактом. City One Development відзначив підвищення цін на метал на 21%, на цеглу — на 10%. Згідно з прогнозом відділу аналітики компанії "NOVATORBUD.com", до кінця 2024 року очікується подорожчання будматеріалів на 10-25%.

Значне підвищення цін на будівельні товари значною мірою зумовлено руйнівним впливом повномасштабного вторгнення, що спричинило зростання вартості електроенергії, пального та послаблення національної валюти. Зокрема, тарифи на електроенергію для бізнесу зросли до 6-7 грн/кВт-год (більш ніж на 80%), вартість бензину А-95 досягла 56-57 грн/л (на 56% більше), дизельного палива — до 52-54 грн/л (на 49% більше), курс долара США перевищив 40,5 грн/дол. (збільшення більш ніж на 36%). Кумулятивна інфляція за цей період становила близько 48%.

У зв’язку з енергетичними проблемами підприємства змушені шукати альтернативні джерела енергії, купуючи генератори та пальне для них, що також збільшує вартість продукції. Крім того, зростають і зарплати в будівельній галузі. З початку війни мінімальна зарплата в Україні зросла до 8 тис. грн (на 23% більше). Виробники будматеріалів повідомляють про підвищення зарплат працівників на 15-40% на рік. Це також впливає на зростання цін на продукцію.

Варто зазначити, що частка будівельних матеріалів українського виробництва в проєктах вітчизняних девелоперів становить до 80%. Однак для деякого імпортного обладнання поки що немає якісних локальних аналогів. У будівельній частині частка вітчизняних матеріалів перевищує імпортовані, а серед обладнання — навпаки. На сьогодні в значних обсягах імпортуються листове скло, профільні системи для вікон, фасадні системи, оздоблювальні матеріали (керамограніт, плити HPL) та інше обладнання: ліфтове, насосне, котельне, для внутрішніх електромереж. Усі ці позиції залишаються критично важливими для будівельної галузі України.

Затребувані будматеріали для відбудови

З відбудовою країни все більшої популярності набувають технології швидкого будівництва, які мінімізують кількість необхідних робітників. Особливо затребуваним стає зведення будівель із сендвіч-панелей, що значно скорочує потребу в робочій силі в порівнянні з традиційними методами, такими як будівництво з цегли. Використання сендвіч-панелей дозволяє зменшити час на зведення будівель та кількість спеціалістів, необхідних для виконання робіт.

Більшість українських інвесторів активно планують майбутні проєкти і прораховують вартість будівництва, але через воєнні дії багато з них утримуються від активних дій до завершення конфлікту. Міжнародні фінансові установи також проявляють зацікавленість у відновленні України і поступово виходять на український ринок. Прозорість і швидкість реалізації проєктів стануть ключовими критеріями для міжнародних організацій при виборі партнерів. У цьому контексті перевага надаватиметься компаніям, які використовують європейські матеріали та технології, що дозволяє створювати сучасні, архітектурно привабливі та енергоефективні будівлі.

Наразі в Україні відсутні виробничі потужності для виготовлення листового скла, що є важливим для відновлення житлового фонду. Крім того, існує дефіцит потужностей для виробництва бетону, цементу, мінеральної вати та ПВХ-профілів, що може стати викликом у забезпеченні попиту під час активної фази відбудови країни.

Майбутній ринок будматеріалів України очима Києва

Україна та її партнери можуть бути впевнені в здатності вітчизняного сектору будівельних матеріалів задовольнити більшість потреб у післявоєнній відбудові країни. Незважаючи на те, що близько 15% підприємств галузі було пошкоджено, сектор зберігає свою життєздатність і навіть отримує суттєві внутрішні інвестиції для збільшення обсягів виробництва. Це має вирішальне значення для донорів та міжнародних фінансових установ з двох основних причин.

По-перше, підхід до зміцнення потенціалу України з відновлення власними силами, використовуючи внутрішніх виробників будівельних матеріалів, може бути реалізований без необхідності масштабного імпорту матеріалів з-за кордону. По-друге, це підкреслює можливості для надання технічної допомоги та покращення доступу до фінансування, що дозволить подолати існуючі обмеження й сприятиме подальшому відновленню та зростанню сектору.

Для міжнародної спільноти сектор будівельних матеріалів України може розглядатися як пріоритетний для інвестицій та надання допомоги економіці, що постраждала від війни.