10 розповсюджених міфів про аденоїди

Патологію “збільшені аденоїди” найчастіше діагностують у дітей молодшого шкільного віку або дошкільнят. Проблема характеризується розростанням носоглоткової мигдалини, внаслідок постійних ГРВІ. ЛОР виявляє надлишок цієї тканини на огляді по направленню педіатра. Аденоїди можуть з'явитися після тривалої закладеності носа, постійних тонзилітів тощо. Батьки одразу хапаються за голову і дуже переживають з приводу можливої операції. Але аденотомія не завжди потрібна: частіше за все аденоїди проходять з віком, якщо призначене правильне комплексне лікування, а батьки дотримувалися вимог лікаря.

Аденоїди: поняття “захворювання”

Аденоїди – це невеликі тканини в задній частині носоглотки, які схожі на мініатюрні лімфовузли. Вони відіграють роль у захисті організму від інфекцій. І це скоріш не хвороба, а реакція організму людини. Побачити їх самостійно важко, а виявляються вони тільки на огляді отоларинголога. В цьому випадку можна записатися на прийом у Приватна клініка Uclinic веде прийом до лікарів, в тому числі ЛОРа, які надають кваліфіковану консультацію та проводять ефективне лікування.

Хірургічне видалення називається аденоїдектомією, і воно частіше проводиться дітям від 3 до 10 років. Аденотомія виконується, коли збільшення аденоїдів викликає постійну/тривалу нічну або денну закладеність носа та дихання через рот. Розростання тканини мигдаликів не дає нормально функціонувати дитячому організму: грати, спати чи навчатися. Дитина може гугнявити носом, а вночі не спить нормально через ускладнене носове дихання. Також у деяких дітей з'являється хропіння і хронічний нежить. В такому стані діти починають користуватися судинозвужувальними краплями, які не можна довго використовувати. Найліпший варіант – розповісти лікарю ЛОРу, який і проведе необхідні маніпуляції або призначить препарати для зменшення мигдалика.

Гостра інфекція та збільшення лімфоїдних органів характеризуються болем у горлі, лихоманкою, ускладненим ковтанням, закладеністю носа, виділеннями з пазух. Такі інфекції чи захворювання лікуються короткочасними курсами антибіотиків із симптоматичними препаратами для контролю алергії, болю/лихоманки та спостереження. Однак хронічний тонзиліт/аденоїдит – це інфекція або запалення цих органів, що триває за визначенням понад 12 тижнів, хоча зазвичай місяці й роки. Хронічні хвороби призводять до тривалої гіпертрофії/збільшення аденоїдів, що спричиняє безліч клінічних проблем:

1. Рецидивуюча/постійна закладеність носа (гіпертрофія аденоїдів), яка більш виражена у дітей у положенні лежачи або під час сну. Така тривала закладеність носа або ротового дихання може призвести до проблем: нічне нетримання сечі, ожиріння, підвищення артеріального тиску, зростання міміки та зниження фізичної активності.

2. Постійні рецидивуючі виділення з носа, хронічний або тривалий синусит (запалення носа та пазух), що спричиняє головний біль.

3. Часті або тривалі вушні інфекції (середній отит). Небезпека, яка криється під цим – втрата слуху.

4. Хронічне запалення мигдалин призводить до обмеження простору в глотці, що спричиняє хропіння, порушення сну та труднощі з ковтанням через величезний розмір збільшених мигдалин, що обмежує рух їжі.

Окрім фактів, є й хибні думки, якими керуються батьки. Але що стосується здоров’я, тим паче дітей, тут краще довіритися спеціалістам. Чим більше міфів крутиться навколо цієї теми, тим стійкіше бажання розвінчати їх у нашій статті.

Міфи та факти відносно аденоїдів

Міф №1. У всіх дітей збільшені аденоїди. Фактично не у кожної дитини це трапляється. Часті захворювання та проникнення інфекцій в дихальні шляхи провокують реакцію імунної системи та збільшення лімфоїдної тканини. Тобто збільшені аденоїди – розповсюджена проблема, але вона торкається не всіх.

Міф №2. Збільшені аденоїди завжди потребують хірургічного втручання. Не завжди розростання мигдалика вимагає операції. Лікування може включати такі методи, як приймання ліків або фізіотерапія. Це уповільнює зростання тканини та згодом провокує зменшення аденоїдів. Повністю вони не зникають, але не заважають нормально жити.

Міф №3. Аденоїди викликають респіраторні захворювання і їх потрібно обов'язково видалити. Це суперечить здоровій логіці, тому що мигдалина, яка розташована між носом і горлом, є у всіх людей. Збільшується вона лише внаслідок попадання в організм інфекції, а не навпаки. Відіграє функцію фільтра та допомагає захистити дихальні шляхи від потрапляння мікробів. Незначне збільшення тканини є нормальним явищем у маленьких дітей. Це захищає від більш серйозних хвороб, таких як пневмонія.

Аденоїди в збільшеному стані бувають різних розмірів, які класифікуються за ступенями (від 1 до 4). Якої б величини не були діагностовані аденоїди, вони повинні контролюватися отоларингологом, дитину потрібно регулярно водити на прийоми, проводити медикаментозне лікування, щоб не допускати перекриття органів дихання. В будь-якому разі збільшені аденоїди не викликають появи респіраторних захворювань.

Міф №4. Видалення аденоїдів негативно вплине на імунну систему малюка та викличе часті ГРВІ. Таке твердження нічим не обґрунтоване. Видалення мигдалика рідко впливає на стан імунітету. Організм все ще має інші засоби боротьби з інфекціями. Поки він буде звикати до нового стану, його будуть захищати інші 5 мигдаликів, що залишилися.

Міф №5. Аденоїди не виконують жодної корисної функції. Фактично це не так. Хоча збільшені аденоїди можуть викликати проблеми, вони відіграють важливу роль в імунній системі, допомагаючи боротися з інфекціями.

Міф №6. Причиною хропіння дитини уві сні завжди є аденоїди. Вірити такому ствердженню не варто, адже тільки тоді можна ототожнювати хропіння з аденоїдами, коли всі інші симптоми виявлені: дитина страждає на постійні отити, в неї гугнявить голос, погане дихання через носові ходи. Не завжди хропіння є ознакою, це лише додатковий симптом. Буває, що дитина лежить в такій позі, що в неї провисає піднебіння, тоді вона може захропіти, а також це може проявитися як неврологічне порушення. Тому обов’язково потрібно сповістити про всі симптоми лікаря.

Міф №7. Потрібно одразу ж оперувати аденоїди, щоб вони не перекрили дихання. Цей міф пов'язаний лише зі страхами батьків і нічого з реальністю не має. Лікар, який обстежує дитину обов'язково повідомить про ступінь збільшення аденоїдної тканини. Розрізняють:

  • 1 – тканина розростається більш ніж на 30%;
  • 2 – збільшення наполовину;
  • 3 – від 60 до 90%;
  • 4 – від 90%.

В третьому і четвертому випадках дитина потребує операції, особливо, якщо медикаментозне лікування не дало результатів.

Міф №8. Аденоїди можуть зростати попри зроблену операцію і знову прийдеться її робити. Звісно, що це більше вигадка, ніж правда. В 5% випадків таке може відбуватися, але задля цього потрібно дуже сильно хворіти та безперервно лікуватися від застуди. Щороку стає все менше таких поодиноких випадків. Організм дитини ще слабкий, він росте і розвивається, долаючи хвороби, поки вони ще не переросли в ускладнення. До того ж сучасні технології дозволяють позбутися аденоїдів повністю за допомогою точних інструментів. Це не дає шансу лімфоїдній тканині розростися повторно.

Міф №9. Можна позбутися аденоїдів різними препаратами для підвищення імунітету. Це хибна думка багатьох дорослих. Батьки так вважають, тому що намагаються покращити стан своїх дітей, але тільки шкодять здоров'ю. Річ у тому, що імунітет і так працює добре, організму не потрібна додаткова стимуляція. Єдине, що не завадить – активний спосіб життя, правильне харчування та комплексне лікування, яке призначене саме ЛОРом.

Міф №10. З віком аденоїди в дитині припинять рости. Так, це частково правда, тому й не завжди потрібна операція одразу після виявлення патології. Після 12-13 років в дитини починається згасання росту мигдалику. Але якщо розвиток аденоїдів вже досяг 3 ступеню, а потім припинився, це не означає що в майбутньому людина не зіштовхнеться з проблемою і хронічною закладеністю носа.

Якщо є підозри на проблеми з аденоїдами, важливо звернутися до лікаря для діагностики та подальшого лікування. Приватна клініка Uclinic допоможе в цьому питанні та зможе вилікувати безпечними методами. Діти зазвичай вразливі в період росту та часто хворіють. Це провокує поступове зростання лімфоїдної тканини в носоглотці. Батьки повинні звернути увагу на те, як проводить вільний час дитина. Поряд з комплексним лікуванням потрібно підтримувати роботу імунної системи, пропонувати активні прогулянки та ігри на свіжому повітрі. Зазвичай внаслідок цього імунітет покращується та дитина рідше хворіє, і аденоїди припиняють збільшуватися.