Щедрий вечір 2024 року: день Маланки та традиції українців

Щедрий вечір, або день Маланки, щороку є особливим часом для українців. Святкування цього дня зберегло чимало унікальних обрядів, які сягають корінням у глибоку давнину. З 1 вересня 2023 року, після переходу на новоюліанський календар, це свято припадає на 31 грудня (раніше відзначалося 13 січня). Тому в ніч перед Новим роком українські родини зберуться разом, щоб провести старий рік і запросити новий у свої оселі, дотримуючись традицій, що збереглися до наших днів.  

Що символізує Щедрий вечір і чому його називають днем Маланки?  

Щедрий вечір — це поєднання давньослов’янських традицій та християнських звичаїв. У дохристиянські часи свято відзначали на честь бога достатку й родючості. Після прийняття християнства свято отримало ще й церковне значення — день преподобної Меланії Римлянки, яка жила у IV столітті. Її ім’я трансформувалося у народній свідомості на «Маланку», а святкування почали супроводжуватися обрядовими піснями, веселощами та традиціями.  

Обрядова основа Щедрого вечора — віра в те, що всі дії цієї ночі впливають на наступний рік. Тому українці намагалися щедрувати, жартувати та веселитися, щоб у новому році було багато радості й достатку.  

Традиції на Щедрий вечір  

Головна риса Щедрого вечора — це обрядові пісні, відомі як щедрівки. Вони виконувалися групами молоді, яка ходила від хати до хати, віншуючи господарів із новорічними святами. Найвідомішою українською щедрівкою є «Щедрик» Миколи Леонтовича, яку знають у всьому світі під назвою «Carol of the Bells».  

Окрім співу, обов’язковим елементом були переодягання. Молодь одягала костюми, зображала Маланку, Козу, Циганку, Ведмедя та інших героїв. Особливою популярністю користувався обряд «водіння кози», який символізував добробут і родючість. Групи ряджених влаштовували театралізовані вистави, жартували, співали та танцювали.  

У цей вечір також готували щедру кутю — обрядову страву, що символізувала багатство й злагоду. Її доповнювали м’ясними стравами, адже на Щедрий вечір дозволялося вживати непісну їжу.  

Святкові обряди та віншування 

Однією з особливостей Щедрого вечора є віншування. Це короткі віршовані побажання щастя, здоров’я та добробуту, які виголошували щедрувальники. Найвідоміші з них:  

Ці віншування супроводжувалися жартами й співами. У відповідь господарі обдаровували щедрувальників грошима, солодощами чи іншими гостинцями.  

Що готують на Щедрий вечір? 

Меню на Щедрий вечір завжди було багатим, адже вважалося, що різноманітність страв на столі привертає достаток у дім. Ось найпопулярніші страви:  

• Кутя. Головна страва, яку готували з пшениці, додаючи мед, горіхи, мак і родзинки.  
• Домашня ковбаса та кров’янка. Страви зі свинини, які символізували достаток.  
• Печеня зі свинини та крученики. Традиційні м’ясні страви з грибною або овочевою начинкою.  
• Холодець. Готували з яловичини чи свинини, прикрашаючи овочами.  
• Верещака. Особлива українська страва з реберець, тушкованих у буряковому квасі.  
• Вареники. Їх начиняли картоплею, грибами, м’ясом або сиром.  
• Млинці. У давнину символізували Сонце. Часто їх подавали з начинкою з м’яса чи овочів.  
• Пироги. З м’ясними чи солодкими начинками.  
• Узвар. Традиційний напій із сухофруктів.  

Важливу роль відігравала естетика столу. Його прикрашали святковими рушниками, свічками й символічними предметами, які приносили удачу.  

Щедрий вечір у сучасній Україні

Хоча більшість обрядів трансформувалися, українці досі зберігають основні традиції Щедрого вечора. У містах організовують святкові ярмарки, де можна почути щедрівки та взяти участь у театралізованих дійствах. У родинах щедрують діти, а господарі з радістю приймають гостей.  

Щедрий вечір є не лише культурною спадщиною, а й нагадуванням про важливість родинних зв’язків, радості та спільного святкування. У 2024 році він стане чудовою нагодою зібратися разом і розпочати новий рік з вдячністю та надією.

Ми маємо Telegram-канал "Головні новини Києва – 44.ua" – джерело важливих, актуальних та перевірених новин Києва, столичного регіону та України. Долучайтесь.