Оксана Оленченко, електромеханік електрозв'язку Укртелеком розповідає про нові виклики сьогодення
Побутує думка, що технічні спеціальності в телекомунікаціях – це виключно чоловіча робота. Проте це твердження спростовує Оксана Оленченко, яка працює в Укртелеком на посаді електромеханіка електрозв'язку вже 38 років та невпинно вдосконалює професійні навички. Які виклики наразі постають перед працівниками та працівницями цієї сфери? Та що мотивує опановувати нові технології – розповідає наша співрозмовниця.
Розкажіть, будь ласка, як давно Ви працюєте в компанії? На якій посаді починали працювати в Укртелеком?
Я прийшла у компанію у 1986 році. Тобто, разом з Укртелеком вже 38 років. Перші 15 років я працювала на декадно-крокових АТС. Наступні 23 роки – вже на цифрових електронних станціях. Працювала в КРОС*, де кросувала абонентів, виконувала роботи з підключення телефонії, інтернету. Наразі працюю і з серверними шафами, у яких розміщують телекомунікаційне обладнання, підключаю послуги клієнтам по волоконно-оптичних лініях.
Пані Оксана за роботою
Від лютого 2022 року нам всім довелося заново перебудовувати своє життя, зокрема і професійні обов’язки. Розкажіть, будь ласка, про Вашу роботу в перші місяці повномасштабного вторгнення, як вдавалося організувати робочі процеси? І як вони налагоджені зараз?
Перший місяць з початку повномасштабного вторгнення я тимчасово виїхала з міста. Та вже за місяць повернулась та продовжила активно виконувати всі завдання на робочому місці.
Моя територія обслуговування – весь лівий берег у місті Київ, де розташоване кросове обладнання та майданчики з АРШ**. За останній час роботи побільшало, адже компанія оптимізує DSLAM-обладнання***. Це потребує зусиль та більше часу, ніж при стандартних робочих процесах. Проте мені вдається справлятися завдяки наполегливості, багаторічному досвіду і постійній підтримці колег.
Що мотивує Вас працювати далі, незважаючи на доволі складну ситуацію навколо?
Укртелеком надає послуги, які зараз вкрай необхідні і побутовим користувачам, і бізнесу. Наш колектив розуміє важливість вчасно наданих сервісів і відповідально виконує поставлені завдання. А ще я люблю свою роботу, інакше я б не працювала стільки років на одному підприємстві.
Чи є у Вашому колективі певні спільні заходи, активності, завдяки яким вдається отримати в першу чергу моральні розрядку і відпочинок?
У нашому колективі існують традиції вітати одне одного з днем народження, зустрічатися у важливі дати в позаробочий час. Наприклад, щороку 16 листопада у День зв’язківців намагаємося зібратися, аби разом відсвяткувати професійне свято. В такий спосіб продовжуємо і підтримуємо давно започатковані традиції.
Жіноча бригада Укртелеком працює над підключенням клієнта по оптичних лініях зв’язку
Існує стереотип, що зв’язківець – це не жіноча професія. Чи вірно це?
Дійсно, такий стереотип існував колись. Проте зараз такого немає. Навпаки, у цей складний для країни час жінки у нашій сфері все більше опановують навички, які до повномасштабного вторгнення виконували здебільшого чоловіки.
В Укртелеком активно готують бригади, які складаються з жінок. Вони, за потреби, можуть самостійно працювати з оптичним волокном – зварювати, протягувати, підключати абонентів по технології GPON тощо.
Наприклад, я вже спускалася до каналізаційного люку, де прокладали нову оптичну лінію. Це не важка мідь, яку використовували раніше, а волокно, що важить в рази менше і яке простіше зварювати. Якщо навчитися з ним вірно працювати, то процес відбувається завиграшки.
Оксана разом з колегою Тетяною
Ми маємо бути готові до будь-яких ситуацій, зокрема і до мобілізації співробітників. Тому, аби не підвести ані клієнтів, ані компанію, постійно вчимося, вдосконалюємо набуті знання на практиці. Це новий досвід, своєрідний виклик, який мотивує працювати ще краще.
Можливо, згадаєте курйозні випадки на роботі?
Насправді такі курйозні ситуації виникали під час безпосереднього обслуговування активних шаф, які фактично знаходяться на лінії. Наприклад, небайдужі громадяни можуть підходити і цікавитися: «А що Ви там робите?». Був навіть випадок, коли викликали поліцію. Бо людям незвично, що ж це роблять біля шаф жінки, відкривають і виконують незрозумілі для пересічного громадянина дії. Але працівниці пред’явили посвідчення і ситуація була вирішена.
Іноді водії блокують доступ до шаф, ставлячи до них впритул власний автотранспорт. Якщо машини занадто довго стоять – бувало і по кілька днів – шукали власників, передаючи номер автівок до правоохоронців, аби водії забирали транспортні засоби.
Ваші побажання жінкам-зв’язківцям і взагалі всім працівникам сфери телекомунікацій.
Головне побажання – аби скоріше закінчилася війна, настала перемога і мир! Щодо нашої професійної діяльності, хочу побажати всім працівницям Укртелеком та тим, хто ще в роздумах, чи приєднуватися до нашої команди, не боятися нових робіт, нових завдань! А сміливо навчатися, працювати і долати виклики сьогодення. Нам під силу будь-яка робота: і завдання в офісі, і кабельній каналізації, і обслуговування телекомунікаційних шаф, і робота на розподільчих мережах. Головне, на мою думку, це бажання працювати та любов до своєї роботи.
*кросування - організація комутаційних кабельних з'єднань у спеціально відведеному для цього приміщенні.
**АРШ - активна розподільча шафа.
***DSLAM (цифровий абонентський мультиплексор лінії) – пристрій, який дозволяє підключати декілька аналогових ліній до однієї оптико-волоконної лінії задля збільшення швидкості доступу до iнтернету.