Дискусії навколо дозволу США на використання Україною далекобійної та високоточної зброї по території росії не стихають.
Важливість теми дозволу чи зняття обмежень полягає насамперед у тому, що багато хто не очікував цього рішення. Вважалося що Байден, як президент, сам навряд чи його прийме, а узгоджена дія між президентом Трампом і президентом Байденом навряд чи вважалася доцільною.
Є певні нюанси, як це подавалося в американській пресі. В New York Times зазначили, що «президент Байден дозволив перше використання Україною наданих Сполученими Штатами ракет великої дальності для ударів всередині росії». А також припустили, що зброя швидше за все, спочатку буде застосована проти російських і північнокорейських військ для захисту українських сил у Курській області. Причому, видання відмічає, що рішення Байдена «є серйозною зміною в політиці Сполучених Штатів Америки. Вибір розділив його радників». Це означає що частина радників підтримувала його вибір, а частина заперечувала. Не менш важливим є питання: так «надано дозвіл» чи «знято обмеження»?
Саме залучення ерефією північнокорейських військ у війні з Україною спричинило пошук «рішучої відповіді». Таке рішення вказувало на ескалацію війни та суттєво змінило її характер.
А Трамп мовчить. Це означає що під час зустрічі між ним і Байденом це питання проговорювалося. Очевидно, що проговорювався механізм і наскільки це рішення буде вписано в модель, яку хоче застосовувати Трамп. Тому до рішення Джо Байдена про дозвіл Україні атакувати об'єкти на території росії американською зброєю безпосередньо дотичний Трамп. Це не просто рішення яке спільно приймалося — це ще рішення яке формує події після 20 січня з приходом у Білий дім Дональда Трампа.
Верховний комісар ЄС з питань безпеки та міжнародних відносин Жозеп Боррель зазначив, що ЄС не має єдиної позиції щодо питання дозволу на застосування далекобійної зброї, оскільки глави міністерств закордонних справ ЄС не змогли прийняти спільного рішення про відміну обмежень. Тому кожна країна робитиме так, як вважає правильним.
Після Вашингтону, Париж і Лондон заявили про зняття обмежень на використання далекобійної й високоточної зброї. Тягне поки Берлін. Таким чином, ЗСУ зможуть, при наявності, використовувати далекобійні ATACMS, Storm Shadow, SCALP, TAURUS для ударів по ворогу.
Дзвінок канцлера Шольца московському фюреру давав шанс росії вивести війська з України. Як стало зрозумілим, кремль обрав дорогу загострення. Щодо кроку Шольца: всі хто не був залучений до цього процесу почали його критикувати. Хоча насправді те, що зробив Шольц, було дуже важливе з визначення: в якій точці осі координат знаходиться російський фюрер. І ця розмова спровокувала його подальші агресивні дії. Він сказився і наступні обстріли України впродовж двох діб показали чітко, що розмова була ультимативна. Його сказ і його реакція показали що він опинився в куті. Власне це й доказує указ про основи ядерного стримування якій він підписав, де йдеться про збільшення підстав для застосування ядерної зброї.
Центральне командування в Сполучених Штатах Америки оголосило що підстав для зміни американської доктрини ядерного стримування вони не бачать. Бо вони вміють читати такі тексти, а не лякаються перед тим, як такі тексти оприлюднюються.
Слід зазначити, що Україна вже використовувала далекобійну зброю. Ще наприкінці 2023 року вона знищила дев’ять гелікоптерів двома ударами по Криму, але їй було відмовлено в дозволі вистрілити нею через кордон із Росією по аеродромах, складах боєприпасів, командних пунктах, які були б знищені. Путін вважає Крим невідійманою частиною росії, але нічого не зробив у відповідь на удари по Криму. Так само він не зміг вжити жодних різких кроків у відповідь на постійну інтенсифікацію постачань Заходом зброї: від стрілецької зброї — до ракет, танків і винищувачів. Тому, щодо застосування ядерної зброї, або чогось архіважливого: за рамки вже наявних інструментів ведення війни московський фюрер не вийде.
Повна версія на каналі PRO:UA за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=0dZ-8dcaRMk
Довідка: Роман Безсмертний - кандидат політичних наук, Народний депутат України ІІ, ІІІ, IV та V скликань. Посол України в Білорусі у 2010—2011 роках. Двічі обіймав посаду Віцепрем'єр-міністра України. Викладач і почесний професор Київського університету культури і мистецтв і Педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Один з авторів Конституції України.