Коли у місті-мільйоннику не вистачає електроенергії, це всерйоз та надовго. Кількість киян сама по собі виключає легкі рішення на кшталт банальної економії чи тимчасових заходів (резервне живлення тощо).
Що ж робити Києву? Редакція 44.ua вважає, що пора вчитись у інших міст, які до ударів по енергетиці виявились більш готовими. Вчитись ніколи не пізно.
Немає відключень. Чим ми гірші?
У Житомирі, найголовніше, масові відключення користувачів не займають менше часу чи проходять за іншими графіками. Там вони просто відсутні. Саме цей момент вимагає від Києва адаптуватись за готовим планом, а не вигадувати власний велосипед натомість.
Житомир має власну електростанцію
Все так, бо Житомир має власну сонячну електростанцію. Вона знаходиться за містом та дає 50 МВт потужності. Звісно, взимку вона не дасть свій літній максимум по електроенергії, але уникнути відключень влітку дозволяє легко.
Нещодавно у ЗМІ написали і про інший приклад серед міст України. Це Вінниця. Звісно, там ситуація гірша за житомирську, бо вимкнення світла все-таки є. Але пара годин без лампочки - не те ж саме, що сидіти без світла половину доби та ставити техніку на "нічну" зарядку.
Тобто Вінниця теж страждає, але мало. Як вона так зуміла? За словами заступника міського голови Андрія Очеретяного, місто вчасно дистанціювалось від тимчасових рішень. Наприклад, від генераторів.
Поки українці били рекорди за закупками цих агрегатів, міська влада зрозуміла: така страховка має свої мінуси. На дизелі генератор не працюватиме, якщо надворі менше -5°C. Пального потрібно багато, а наші НПЗ росіяни обстрілювали ще з початку вторгнення. Загалом, надто багато ризиків.
Вінниця дала світло місцевому бізнесу
Потім Вінниця дала зелене світло місцевому бізнесу. У квітні запрацювала програма компенсації за встановлення енергооб'єктів "зеленого" типу. Скільки дадуть грошей? Формула проста: на тому рівні, на якому ви платили податки, але не більше мільйона гривень.
Як результат, замість кількох великих та дорогих об'єктів за спільний кошт, бізнес почав дробити ці замовлення. Знайшлись 53 фірми, які облаштували власні сонячні електростанції (СЕС). Сумарно вони дають майже 13 МВт електроенергії.
Не тільки СЕС, але й не генератор
Хоч Житомир уже вирвався вперед, можна сміливо прогнозувати: цей відрив стане ще більшим. Бо зараз у місті все в порядку з електроенергією, але у липні до нього виїхали ще чотири газопоршневі когенераційні установки.
Одна з замовлених газопоршневих станцій видає на піку 2,3 МВт потужності. А коли доїдуть всі четверо, разом це буде ще 10 МВт електроенергії до загального заліку.
Окрім того, Житомир має домовленості з USAID на ще чотири подібні станції. Скажіть, що заважає Києву вчинити так само? Мабуть, що нічого, і саме таких рішень потрібно вимагати від місцевої влади.
Звісно, на цьому моменті ви можете спитати: де ж Житомир подів свої генератори, яких також було закуплено чимало. Доповідаємо - все на місці, просто цей тимчасовий інструмент використовують за призначенням. Наприклад, у деякі моменти генератори живлять місцевий водоканал.
І навіть влітку з генераторами, які зазвичай паршиво працюють взимку, є чималі проблеми. Наприклад, конкретно зараз (ми уточнили) один вийшов з ладу. Його ремонтують.
Можете лише уявити, наскільки болючою була б така міні-аварія, якби генератори використовувались не як страховка на дрібні випадки, а як один із основних об'єктів для забезпечення об'єктів електроенергією.
В якомусь сенсі стратегію Житомира вже копіює уряд (і нехай, тут плагіат можна лише вітати). З 20 липня мала запрацювати програма пільгових кредитів для ОСББ та інших місцевих житлових об'єднань, які бажають встановити собі альтернативні джерела електроенергії.
Тобто Київ навіть не буде першопрохідцем у копіюванні чужої стратегії. За це можна не переживати. Але у кого ще треба "підрізати" вдалі рішення? Правильна відповідь - у наших підприємців.
Як не Житомир, то бізнес
Також майстер-клас із швидкісної побудови енергооб'єктів показав український бізнес. Як би ми не ставились до компанії Ostchem та її власника, факт є факт: її завод по виробництву мінеральних добрив тепер має власну генерацію на 30 МВт.
Компанія проявила себе не лише в цій ролі. Вона, на відміну від більш повільних державних органів, швидко орієнтувалась на ринку та зіграла на імпорті електроенергії з-за кордону.
Завдяки цьому один із її об'єктів у вказані строки не просто працював за графіком. Він ще й запустив новий агрегат для виробництва аміаку.
Окрім того, "Рівнеазот" із цієї "добривної" сім'ї встановив собі цікавий агрегат. Це турбогенератор, який збирає пару, що утворюється під час хімічної реакції на виробництві, та перетворює її на електроенергію. Хіба не диво?
"Рівнеазот" встановив собі турбогенератор
Скоро Ostchem запустить у Рівному новий хімічний хаб. Там буде вироблятись водень із відновлюваних джерел енергії, що також допоможе енергосистемі. Бачите? Ми ж казали на початку статті, буде інформація й про Рівне. Ось вона.
Оскільки Київ - не компанія з виробництва добрив, а все-таки місто, треба зібрати найкращі приклади по Україні та запровадити тут схожі рішення.
У Києва є гроші на генерацію
В столичному бюджеті є кошти на генерацію. В київських будівлях зібралось достатньо бізнесу, який хоче допомогти та потребує лише дозволів. Ми вже бачимо, як в інших областях зуміли розпорядитись навіть меншим ресурсом і яку ефективність це дало.
Це ж має чекати й нас. І тоді все буде добре.
Нагадаємо, раніше ми писали, що мешканці Києва встановлюють на власних балконах сонячні панелі.
Також не забувайте підписуватись на наш Telegram-канал "Головні новини Києва - 44.ua", щоб бути в курсі всіх подій та нічого не пропустити.