Обряди краси, додаткова тарілка, витівки відьом і не тільки: найцікавіші Великодні повір’я та прикмети

Великдень - це свято, коли відчуття віри та надії заповнюють серця віруючих. З ним пов'язано безліч повір'їв, традицій та обрядів.

Ось найцікавіші з них:

Три дні у церкві правиться святкова служба. Людина, яка прагне оволодіти якимось ремеслом, повинна з'явитися в церкві у перший день Великодня. Під час першого промовляння священиком фрази "Христос воскрес!", вона тихо має відповісти згідно зі своїми бажаннями: для навчання шиттю – "голка в руках", для майстрування – "сокира в руках" і так далі.

Щоб зберегти красу дівчата брали червоне великоднє яйце, клали його у воду, після чого вмивалися цією водою.

Якщо паска у господині вийшла пишна і гарна - буде в сім’ї благополуччя протягом року.

Як святкували Великдень наші пращури

Якщо за святковим столом дівчині в тарілку потрапила дрібна комашка - це був привід для радості, адже віщувало протягом року знайомство зі своїм коханим.

Якщо на Великдень жінка почула зозулю - значить скоро вона завагітніє, а дівчатам це віщує швидке заміжжя. Якщо ж почули дятла - значить скоро матимете власний будинок.

Християни вірять, що якщо під час святкового богослужіння гасне свічка – це до смутку. Якщо ж свічка горіла до кінця служби і ви самі її загасили - чекайте на удачу.

Як святкували Великдень наші пращури

Для дівчат, які мріють вийти заміж, важливо було під час Великодньої служби тихенько проговорити: "Воскресіння Христове! Пошли мені нареченого холостого!"

Також існує повір’я, згідно якого жінки, які не могли завагітніти, на Великдень ставили біля себе додаткову мисочку, в яку клали шматочок паски, промовляючи "Паска для діточок!". Пізніше цю паску необхідно було подрібнити і віддати птахам.

Наші пращури вірили, що дитина, яка народилася у Великодню неділю, стане в майбутньому відомою та знаменитою. Окрім того, вона матиме богатирське здоров’я.

Як святкували Великдень наші пращури

В народі вірили, що захистити дітей допоможе наступна дія: у Великдень і ще тиждень після свята, малечі натщесерце давали спершу кусень освяченої паски, а вже після цього інші страви.

Оскільки на великодньому столі стояли освячені свічки - вони лишали плями на скатертині. Прати її було не можна. Натомість, в якості оберега для сім’ї від усього лихого скатертину зберігали вдома до наступного Великодня.

Вважається, що у великі церковні свята активізуються різноманітні демонічні істоти. Існує повір’я, мовляв, як тільки відчиняються двері церкви, відьми лізуть цілувати замок, щоб потім весь рік перед ними відкривали усі замки.

Також відьми в цей день намагаються зачепити священника за ризи. Мовляв, якщо вона не зможе цього зробити, то рік не зможе використовувати свої магічні сили.

Як святкували Великдень наші пращури

Після Великодня починаються поминальні дні (радониця, проводи або гробки). В цей час родичі навідують могили померлих та приносять освячені паски та солодощі.

Вважається, що померти у великодній тиждень - велике щастя, адже в ці дні душі померлих потрапляють в рай.

Якщо протягом великоднього тижня сниться хтось з померлих родичів - це віщує здоров’я на весь рік родині, і в цей час ніхто важко не захворіє і не помре. А от поцілунки усі сні пророкують неприємності та сварки.

Народні прикмети на Великдень

Якщо на Великдень яскраво світить сонечко - це означає, що за три дні дощитиме.

Якщо ж хмарно та дощ на свято, то цього року слід очікувати багатого врожаю.

Якщо на наступний після Великодня день безмарна сонячна погода - значить влітку часто дощитиме, а якщо, навпаки, в цей день хмарно - літо буде посушливим.

Досі не підписані на наш Telegram-канал "Головні новини Києва - 44.ua"? Скоріше долучайтесь, щоб завжди бути в курсі всіх подій та нічого не пропустити.