Обговорювати ймовірні удари росіян можна, якщо вимкнути емоції. Так, це страшна тема, але почуття тут тільки заважають. Наприклад, два роки тому великого шуму наробив "еколог" Василь Кредо, який прогнозував потоп у Києві після першого ж удару РФ по Київській ГЕС.
Сама гребля встоїть, не ведіться на провокаторів. Та чи треба росіянам руйнувати саме її, коли є більш вразлива мішень на тій же станції?
Перше, що ви маєте знати про ГЕС, навіть не пройшовши повз неї ні разу - вона не в Києві. Це Вишгород, передмістя з північного боку. До столиці звідти їхати десь 20 кілометрів, хоча межі Києва завдяки забудовникам - річ дещо ефемерна.
Друге, що ви маєте знати про цю ГЕС - у 2021 році вона видавала 440 МВт для вітчизняної енергосистеми. Тобто її "вимикання" не може лишитись без наслідків. Надто в наш час, коли окупанти обстрілюють навіть газові родовища.
Третій факт про ГЕС може вас дещо заспокоїти. Будувалась вона за часів СРСР, коли комуністи в будь-якій новині бачили загрозу від західних держав. До війни вона готова. Більше 800 тисяч кубометрів монолітного бетону - це не стіна модульного будинка, легко її знищити не вийде.
Втім, новина з обстрілом ДніпроГЕС має вас насторожити. На відміну від більш ранніх подій, росіяни вже не намагаються нищити самі греблі (це важко, якщо немає достатньої близькості для керованих авіабомб). Їх цікавить саме енергетична складова. Тобто машинні зали.
Нещодавно обстріляна росіянами ДніпроГЕС видавала набагато більше за київську колегу: 1578,6 МВт. Тому на Запоріжжя та цей важливий об'єкт росіяни витратили близько 20 ракет. Вісім влучень прийшлось саме на станцію.
Було пошкоджено опорну конструкцію та підкранові балки. Директор "Укргідроенерго" Ігор Сирота констатував, що зараз обидві частини ГЕС не здатні запуститись повноцінно. ГЕС-1 виведена з ладу. ГЕС-2 теоретично може працювати лише в обмеженому режимі.
Що найбільш болюче в цьому обстрілі - станція потребує повного відновлення машинного залу. Також було знищено електричне обладнання всередині.
Як бачите, дамба не прорвана. Гребля в порядку, але окупанти тішаться. Бо тепер їх метою була не екологічна катастрофа, а в першу чергу гуманітарна: якщо залишити місто-мільйонник без електроенергії, там точно гарантовані проблеми.
Ось на що треба зважати, коли думаєте про ризики для Київської ГЕС. Йдеться вже не прорив дамби за будь-яку ціну.
Звісно, у Києві є хороші засоби протиповітряної оборони. Але не треба думати, що сухі характеристики зброї обов'язково виручать саме тут і зараз.
Patriot здатен збити балістичну ракету на відстані до 50 км. SAMP/T - на відстані від 3 до 25 км. IRIS-T SL дістає на 40 км. Все це знаємо не лише ми, а й росіяни також. Тому вони розуміють, що перед головним ударом ППО треба відволікти та виснажити.
Саме тому обстріли інфраструктури змінюються. Будьмо відверті, вони тривають практично з початку вторгнення. Росіяни вже не раз міняли підходи до цієї задачі свого командування, адаптуючись під можливості наших ППО.
Якщо по Києву летітимуть дві ракети, Patriot збиватиме саме цю ціль. Якщо у той самий момент третя ракета вигулькне неподалік від ГЕС, втрутитись у ситуацію не вийде. Бо ППО працює, перш за все, по об'єктах. Захищає певні ділянки більше, ніж інші (і це не секрет, а норма). Відповідно, для рівномірного захисту ГЕС потребує окремих засобів ППО.
На жаль, пауза у поставках озброєнь до України також дається взнаки. Якщо торік захисники нашого неба могли працювати на повну, то зараз їм доводиться економити ракети ППО. І тут росіяни теж в курсі подій.
Тому думати, що окупанти так і не звернуть уваги на ГЕС, надто наївно. Краще готуватись до будь-яких сценаріїв.
На жаль, ворог зрозумів свою помилку. Якщо для знищення контрольованої ним Каховської ГЕС окупант міг підготувати все до підриву, то вглиб він так діяти не може. Тому нечасті ракетні удари, які не могли пошкодити греблі, могли б нас лякати хіба в теорії.
Але тепер йдеться про енергетику. Її порушити легше, ніж знести земляний вал із бетонними прошарками нагорі. Навіть більше - для цього вже не потрібні бомби по півтонни. Вистачить ракетного влучення. Що, в принципі, ми й побачили у випадку з ДніпроГЕС.
Навіть якби деталі того обстрілу не вийшли на публіку, блекаут навколо місця влучення обійти увагою не вийшло б. Власне, це і було метою окупантів. Саме тому вони посилили удари по інфраструктурі Харкова, Запоріжжя та не припиняють тероризувати Полтавщину. Все, що знаходиться якомога ближче до російських військ, є ціллю для них.
Прозвучить цинічно - але краще б росіяни витрачали свої ракети на те, що не можуть зруйнувати ними. Та, на жаль, війна завжди вчить воювати.
Цей текст було написано, аби ви були морально готові до будь-чого. Влучення по Київській ГЕС - неприємно, але не вирок. Такі реалії війни. Але ми хочемо, аби за ймовірної загрози ви думали не про п'ятиметрове цунамі з боку Вишгорода (як співали деякі експерти), а готувались до більш реальних наслідків. А що таке блекаути, ми вже всі добряче вивчили.
Нагадаємо, раніше ми писали про історію спорудження і проблеми Київської ГЕС.
Не забувайте підписуватись та читайте новини в нашому Telegram-каналі "Головні новини Києва – 44.ua".