В рамках 52-го Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість», що проходить у столичному кінотеатрі «Жовтень» з 21 по 29 жовтня, відбулася прем’єра документального фільму «Що далі?» української режисерки Дар'ї Дрюченко.
Фільм увійшов до національного конкурсу та програми «Українські прем’єри» у позаконкурсній програмі фестивалю. Загалом до національного конкурсу увійшли 25 картин різних жанрів та форматів від ігрового до документального кіно. Усі картини так чи інакше відображають реалії українського суспільства, що переживає другий рік повномасштабного вторгнення країни-агресорки.
Документальна картина режисерки Дар'ї Дрюченко «Що далі?» - це україно-австрійська стрічка, у котрій задокументовано на плівку три вражаючі історії Харкова у перші тижні повномасштабного вторгнення у лютому та березні 2022 року.
Режисером монтажу став відомий український кліпмейкер та режисер Віктор Придувалов.
Картина демонструє справжні жахи мирного населення, що пережив Харків часів повномасштабного вторгнення. Це історія про кількох людей, які через війну 10 довгих тижнів живуть у Харьківському метрополітені, що слугує їм сховищем від нещадних обстрілів росії.
Детальніше ексклюзивно для 44.ua розповідає режисерка Дар’я Дрюченко:
«Всі історії реальні та вражаючі. Перша – про Тетяну та Олега, які зимою 2022 року саме перебували в очікуванні на поповнення сім’ї. 24 лютого, в день початку війни, дівчина була на шостому місяці вагітності та аби врятуватись від обстрілів спустилась у харківське метро. Відчуття перших поштовхів дитинки в своїй утробі та тижні активного росту майбутнього первістка вона переживала напівголодна та знаходячись в шаленому шоці від військових подій та мешкаючи на крижаній підлозі станції метро.
Друга історія про молодого студента-медика на ім’я Сергій. Він – студент медичного університету, який через дії країни-агресорки замість навчання та будування майбутньої кар’єри, понад 10 довгих тижнів рятує життя людям, з якими опинився поруч у метро. Сергій став єдиним медиком, котрий прямо у метро допомагає 1500 пораненим та хворим людям.
Третя історія про вчителя Ольгу, яка також живе у харківському метро та не опускає руки – дає надію дітям, займаючись з ними. Ольга сама переживає величезний страх та власну депресію через початок бойових дій у місті, але, вгамовуючи хвилювання, організовує дітей в метрополітені навколо себе та починає викладати їм заняття в режимі нон-стоп».
Сама режисерка на момент повномасштабного вторгнення знаходилась на дев’ятому місяці вагітності, їй вдалося виїхати з країни та народити не тільки здорового малюка, але й визначний документальний фільм.
«Коли почалася війна я, як більшість українців, відчувала безмежний страх, - розповідає Дар'я Дрюченко, - через стрес та невідомість ледь не народила в дорозі. Прямуючи до друзів до Німеччини, я на одну ніч зупинилася у Відні, де й народила сина.
За два тижні після пологів мене розривало на шматки, хотілося допомогти на інформаційному фронті. Я відчувала, як важливо показати іноземцям все те, що відбувається в Україні. З натхненними очима та вірою в проект, я звернулась до знайомого віденського продюсера та колеги Гернота Шафлера, співвласника Віденської продакшен компанії Sabotage-films. Якимось дивовижним чином все склалося! Не пам’ятаю як точно, але через пару днів знімальна група вже була в Харкові. А далі історія та драматичні події самі нас повели за собою. Потім були півроку монтажу на відстані Відень – Київ і нарешті кіно готове!»
Загалом на фестивалі «Молодість» покажуть понад 100 фільмів покажуть протягом дев'яти днів. Серед них є 31 українська стрічка. Це ігрові та документальні повні й короткі метри, що увійшли до конкурсних і позаконкурсних програм.