Київські мости: історія, яка застигла в металі та бетоні

Київ по праву вважається одним із найкрасивіших міст світу, що розкинувся на двох берегах Дніпра. Тут є безліч мальовничих і знаменитих місць, а до головних інженерно-архітектурних пам'яток столиці, безумовно, можна віднести київські мости. Простягнувшись над Дніпром та його притоками, мости Києва з'єднують правий та лівий береги, забезпечуючи транзит автомобільному, залізничному транспорту, метро та пішоходам. Сьогодні у столиці налічується понад 60 великих та малих київських мостів, не враховуючи шляхопроводів, таких як Шулявський міст, яких у Києві близько 70.

Головні мости Києва – це не лише важливий елемент транспортних магістралей міста, а й своєрідна пам'ятка певній епосі мостобудування та розвитку міста. Усі столичні мости по-своєму унікальні, і метал, використаний на виготовлення кожного, – тому свідок.

Частина київських мостів має складну історію – їх підривали під час бойових дій і знову відновлювали, ремонтували. Але це не применшує унікальності та краси кожного з них.

Так, перший капітальний міст через Дніпро побудували в 1853 році. Він став відомий як Ланцюговий, хоча і мав офіційну назву – Миколаївський. Його довжина становила 776 м, ширина – 16 м. Полотно моста трималося на сталевих ланцюгах (одне кільце важило 192 кг), закріплених на п’яти кам’яних опорах. У 1920 році Ланцюговий міст підірвали польські війська.

Якщо говоримо про історію київських мостів, не можна не згадати ще один – перший капітальний суцільнометалевий залізничний міст через Дніпро на Дарниці (міст Струве), відкритий 1870 року. На момент спорудження він був найдовшим мостом у Європі. У процесі його побудови використовувалася нова кесонна технологія. Загальна довжина моста становила 1067,6 м. У червні 1920 року міст підірвали польські війська, що відступали. Пізніше його відновили і знову підірвали, але вже інші загарбники. У 1949 році поряд з колишнім розташуванням мосту Струве був побудований двоколійний арочний Дарницький залізничний міст.

На сьогодні в Києві діють дванадцять мостівчерез Дніпро: два залізничних, п’ять автомобільних, три великих пішохідних та два для поїздів метрополітену. Таким чином, сьогодні для автомобільного сполучення лівого та правого берегів Києва працюють п'ять мостів:

• Дарницький;
• Північний;
• Південний;
• міст Метро;
• міст Патона.

Ми розповімо про київські мости, які обов'язково потрібно побачити на власні очі.

І перший в нашій добірці – це Дарницький залізнично-автомобільний міст.

Це залізнично-автомобільна мостова переправа через Дніпро, яка включає дві залізничні колії та автодорогу з шести смуг (по три в кожному напрямку). Пропускна спроможність мосту до повномасштабного вторгнення рф в Україну – 60 тисяч автомобілів і 120 пар поїздів на добу.

Будівництво розпочалося 2004 року, а залізничний рух мостом розпочався 27 вересня 2010 року. 17 грудня 2010 було відкрито автомобільний рух з лівого берега на правий, а 31 травня 2011 року – з правого на лівий.

Довжина моста – 1066 м, загальна довжина автомобільного переїзду – 2387 м, будівельна довжина залізничних колій 32,7 км, протяжність автоподходів – 15 км.

Під час будівництва було споруджено 35 опор, змонтовано 13,6 тис. т металоконструкцій, покладено 31,2 тис. кв. м асфальтового покриття.

Міст перебуває на балансі АТ «Укрзалізниця».

Це – найновіший міст у Києві, який забезпечує залізничний зв'язок Києва з містами України, розташованими на лівому березі Дніпра. До особливостей нового Дарницького мосту можна віднести:

• розташування прольотів ідентичне прольотам старого мосту, що забезпечує свободу судноплавства;
• величний і красивий зовнішній вигляд завдяки сталевим аркам;
• наявність трьох смуг для проїзду автомобілів та тротуару з кожного боку залізничних колій.

Незважаючи на наявність тротуарів, гуляти мостом некомфортно через інтенсивний рух, – на нього краще милуватися збоку.

Дарницький міст – це красива конструкція з металевими арками. Для прогулянок міст явно не найкращий з огляду на трафік, а от подивитися на нього цікаво. Раніше на цьому місці стояв міст Струве.

Раніше ми писали, що на початку повномасштабного вторгнення проїзд Дарницьким мостом був обмежений, оскільки там військові зводили фортифікаційні споруди для оборони. Проте, вже через тиждень для сполучення між лівим та правим берегами для приватного і громадського транспорту відкрили Дарницький міст.

Не забувайте підписуватись на наш Telegram-канал «Головні новини Києва – 44.ua». Там ми публікуємо ще більше важливих та актуальних новин Києва, області та України, щоб ви завжди були в курсі та нічого не пропустили.

Потрапив до нашої добірці, звичайно, і Міст Патона – це перший у світі суцільнозварний міст, у якого вперше всі шви, включно з монтажними, виконано за допомогою автоматичного зварювання, що робить його унікальною спорудою. У його проектуванні та будівництві безпосередню участь брав академік Є.О. Патон, ім’ям якого споруду й було названо. Будівництво розпочалося в 1939 році. Під час Другої світової побудовані опори було підірвано. У його нинішньому вигляді міст Патона був завершений в 1953 році.

Міст споруджувався з великих балок, зварених з листової сталі. Їх вирішили виготовляти на заводі за допомогою автоматичного зварювання, а безпосередньо на місці будівництва виконувати лише монтажні стики між великими балками. На Дніпропетровському заводі металевих конструкцій ім. Бабушкіна було зварено 264 балки (кожна заввишки 3,6 м, завдовжки 29 м і вагою 28 т).

Довжина моста – 1543 м, ширина проїжджої частини – 21 м (плюс по 3 м ширини тротуарів з кожного боку). Міст має 26 прольотів (з яких чотири завдовжки 87 м для проходу судів). У будівництві моста було використано близько 10 тис. т металоконструкцій – 250 кг на один квадратний метр корисної площі.

У 2004 році міст реконструювали, зокрема прибрали трамвайні колії. У 2004 році був розроблений проект зняття залізобетонного покриття з метою замінити його легким металевим і розширити міст, збільшивши його пропускну здатність. Однак через фінансову кризу реконструкцію відклали.

У 2019 експерти Інституту сталевих конструкцій ім. Шимановського провели обстеження моста і назвали його стан критичним. А представник Інституту електрозварювання ім. Патона Валерій Позняков у свою чергу повідомив, що зволікання з відновними роботами може призвести до руйнування конструкції. У кінці того ж року тут зафіксували серйозне просідання плити. Однак після ремонтних робіт стан мосту істотно не поліпшився. Щоб хоч якось знизити навантаження на конструкцію, на мосту обмежили рух: закрили для проїзду дві крайні смуги, заборонили пересування фур і тролейбусів.

Пізніше міська влада Києва пообіцяла провести капітальний ремонт мосту Патона у Києві, який перебуває в аварійному стані вже дуже давно, у 2023 році. Проте, станом на зараз про будь-які роботи на мосту забули, оскільки акцент, звичайно ж, змістився на інші проблеми.

У 1965 році було відкрито міст Метро. Ланцюжок чарівних арок зімкнувся над рікою, і поїзди метрополітену попрямували на лівий берег Дніпра. До речі, арки цього мосту змонтовані з готових блоків, вагою понад 80 тон без помостів, і сьогодні такий спосіб монтажу за кордоном називають «українським методом».

Міст Метро – це перший двоярусний міст у Києві для руху метропоїздів. Він збудований на місці Миколаївського ланцюгового мосту, який був першою капітальною мостовою спорудою міста і простояв майже 70 років (з 1853 року). Цей міст визнано пам'яткою містобудування та архітектури. Він має довжину 700 м і з'єднує правобережну частину міста з Гідропарком, а далі через Русанівський міст – з Лівобережним масивом. По верхньому, центральному ярусу мосту йдуть поїзди метрополітену, а на нижніх бічних ярусах передбачено рух автотранспорту та пішоходів, для яких облаштовані тротуари.

Нагадаємо, рух транспорту на мосту Метро відновили із 20 червня 2022 року.

Південний міст, що отримав свою назву через географічне розташування, – найвищий у Києві та Україні. Висота конструкції сягає 135 метрів, загальна довжина складає понад 1200 метрів. Це другий комбінований мостовий перехід у столиці України з шестисмуговою автомобільною дорогою (по три смуги у кожному напрямку), яким проходить відкрита ділянка Сирецько-Печерської лінії метрополітену. На момент закінчення будівництва у 1990 році він був одним з найкращих та найсучасніших мостів у СРСР.

Південний міст з'єднує житлові масиви Позняки та Осокорки з Печерським районом столиці і є визначною спорудою світового мостобудування. Він має вражаючий вигляд і масивну конструкцію вантової частини, довжиною 440 м, зі сталевими вантами, схожими на оперення стріли. Будівництво Південного мостового переходу, завдовжки 8,8 км, велося з 1983 по 1990 р.

На створення найвищого мосту міста витратили понад 110 мільйонів карбованців. Міст шириною 41 метр має 6 автомобільних смуг і 2 лінії метро, ​​а також тротуари для пішоходів. При створенні проєкту майбутнього мосту замислювалося облаштувати галерею з рестораном над лінією метрополітену, однак в життя ця ідея втілена не була. Непосвяченому спостерігачеві дуже складно здогадатися, що верхню точку мосту і дорогу, що пролягає по ньому, з'єднують сходи, приховані під шаром бетону. Південний міст став тричі рекордсменом у Києві: по висоті, ширині і протяжності. До війни він пропускав по своїх лініях більше 90 тисяч автомобілів щодня.

Північний мостовий перехід – це складна інженерна конструкція, загальна довжина усіх частин якої з урахуванням під'їзних трас становить близько дев'яти кілометрів. Висота А-подібного пілона складає 120 метрів. Мостом прямують автівки й громадський транспорт – автобуси, тролейбуси, маршрутки. Тут також прокладено велосипедну/пішохідну доріжку, відділену спеціальною огорожею від автомобільної частини. Останніми десятиліттями через високу завантаженість міст перетворився на одну з найаварійніших ділянок міста.

Восени 1976 року від Оболоні до житлових масивів Лівобережжя простягся міст, який раніше мав назву Московський, але ніякої московії нам не потрібно, тому його було перейменовано на Північний міст. Для спорудження мосту київськими будівельниками було виготовлено 53 кілометри металевих канатів, які з’єднали у шість пар міцних вантів. Саме вони частково несуть на собі тягар конструкції.

Півні́чний міст через Дніпро – це пам'ятка архітектури. Інженери Г. Б. Фукс, Б. М. Гребень, Є. А. Левинський, Б. С. Романенко, архітектор А. В. Добровольський.

До 2005 автомобільний транспорт рухався трьома смугами у кожному напрямі; ширина розподільної смуги – 2,2 м, захисних смуг з боків проїжджої частини – 0,5 м, тротуарів – 2,85 м. У серпні 2005 на мосту за рахунок ущільнення смуг була додана реверсивна смуга руху. Це призвело до значного зростання аварійності на мосту. З метою зменшення кількості ДТП та постраждалих людей з 24 грудня 2007 реверсивна смуга була замінена відбійником, а кількість смуг за рахунок зменшення їх ширини збільшена до чотирьох у кожному напрямку.

І останнім серед автомобільних мостів є недобудова – Подільсько-Воскресенський міст. Це споруда, яку знає, ймовірно, кожен мешканець Києва, а можливо, вже і більшість гостей. Це той самий недобудований міст, який повинен з'єднати Троєщину і Воскресенський масив з Подолом, і під частиною якого сьогодні проїжджають всі, хто прямує з Оболоні до центру столиці.

Його будівництво триває уже понад 30 років з короткими та довгими паузами. Головна причина – брак фінансування. Проте час від часу він з'являється в інформаційному полі і з позитивними новинами. Готовність моста перевищує 55%, але коштів та, можливо, політичної волі, постійно не вистачає.

Дві величезні арки – це одна з головних особливостей цього мосту-довгобуду. Завдяки цим елементам він може стати одним з найбільших арочних мостів в Європі. Якщо його, звичайно, добудують.

Подільський міст – це двоярусна споруда, що складається з трьох мостів та естакад, які їх з'єднують. На верхньому ярусі передбачено шість смуг для руху автомобільного транспорту, на нижньому – інфраструктура для Подільсько-Вигурівської лінії метро з трьома станціями на естакадах.

Мостовий перехід був спроектований двоярусним не випадково: це дозволило зменшити ширину смуги забудови на 12-14 метрів. Подільський – не перший двоярусний міст в Україні, але перший у Києві. Двоярусні мости також є в Дніпрі та Кременчузі.

Загальна протяжність мостового переходу – близько 7,5 км. Центральною спорудою проекту є сталевий арковий міст через Дніпро довжиною 472 м. Висота арки в центральній точці – понад 70 м.

Тепер переходимо до пішохідно-велосипедних мостів Києва, які також є його надбаннями та особливостями.

Пішохідний міст через Дніпро, відомий також як Парковий, з’єднує центральну частину Києва з Трухановим островом. Це унікальний міст, адже його встановили спеціально для того, щоби жителі та гості столиці могли швидко й без проблем дістатися до зони відпочинку на острові.

Споруджений у 1956-1957 роках за проектом інституту «Укрпроектстальконструкція» за участі Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона. За конструкцією – суцільнозварний міст, споруджений з використанням автоматичного зварювання.

Загальна довжина мосту – 429 м, основний проліт – 180 м, ширина пішохідної частини – 7 м. Складається з трьох центральних прольотів висячого типу і берегових ділянок балкової конструкції. Центральні прольоти за схемою 60 м + 180 м + 60 м розташовано на висоті 26 м над рівнем річки. Лівобережна естакада складається з трьох прольотів по 36 м. Загальна вага металоконструкцій становить 985 т.

У 2011 року міст відреставрували та полагодили велику кількість зношених і пошкоджених деталей, а 2015 року він став частиною велосипедного маршруту, який поєднав Троєщину із Європейською площею. 2017 року з нагоди 60-річчя з дня встановлення Парковий міст відремонтували, на ньому встановили чавунні перила, асфальтне покриття на підходах, контейнери для сміття. Також пофарбували огорожі, ліхтарі та підвіски.

Парковий міст – одне з улюблених місць не тільки романтиків, а й, на жаль, самогубців, тому в часи СРСР він мав неофіційну назву «Чортів міст». На вихідних на мосту проводили стрибки з мотузкою. Роуп-джампінг – доволі екстремальний, проте однозначно незабутній відпочинок. Особливо красивий міст у вечірню пору, коли на ньому вмикають підсвітку. Це одне з найромантичніших місць Києва, яке ідеально підходить для побачення.

Наступний в нашій добірці – один з найулюбленіших місць для прогулянок у мешканців столиці та гостей міста. Це Пішохідно-велосипедний або Прозорий, або Скляний міст, або Міст Кличко – перший у Києві міст подібної конструкції, зі сталевих балок зі скляними вставками. Він збудований у 2019 році і проходить через Володимирський узвіз, з'єднуючи два парки – Хрещатий та Володимирську гірку. Довжина моста – 216 м.

Побудувати міст на цьому місці збирались ще за часів Радянського союзу. Оскільки обидва парки користуються популярністю та знаходяться в історичних місцях, тому між ними потрібен зручний перехід.Повертались до цієї ідеї також у 2013 році, але і тоді все залишилось лише в планах. Серйозно реалізувати проєкт взявся діючий мер Києва Віталій Кличко, і зробив це кілька років тому.

Проєкт був представлений у 2017 році. Архітектор – Андрій Миргородський. Вирішено було будувати сучасний пішохідно-велосипедний міст. Вже у 2018 почались роботи з будівництва. Конструкції постачались з Миколаєва, з заводу «Океан». І в цілому 90% матеріалів об’єкту має українське виробництво. Скляний пішохідний міст було відкрито до Дня Києва, 25 травня 2019 року. На церемонію відкриття прийшли тисячі людей.

До речі, цей міст часто називають саме мостом Кличка, через те, що як мер, він його будував та відкривав. Цікаво, що сам Віталій Кличко сказав, що цей міст побудований в тому числі для того, щоб прибрати людей з Хрещатика. На головній вулиці Києва завжди дуже багато народу. Щоб надати частині з них іншу локацію для прогулянок, зробили новий парк та міст. І це спрацювало, бо він користується шаленою популярністю.

Зазначимо, що під час будівництва та одразу після відкриття, міст неодноразово потрапив до різноманітних скандалів. Наприклад, багато питань у киян тоді викликала вартість об’єкту. Планувалось, що на нього буде виділено 260 мільйонів гривень. Однак виявилось, що пішло майже 420 мільйонів.

Як ми писали раніше, вранці 10 жовтня росія нещадно вдарила ракетами по всій Україні. Лунали вибухи у Києві та інших великих містах нашої країни. На всій території України понад п'ять годин тривала повітряна тривога. Під ударом опинився і скляний міст Кличко у самому центрі Києва. Проте, міст встояв, його з часом відновили та відкрили для прогулянок.

Венеціанський міст – це пішохідний міст над Венеційською протокою в Києві. Назва мосту походить від місцевого топоніму «Київська Венеція», що належав до острівного поселення Передмостова слобідка (знищено нацистами у 1943 році). Довжина переправи – 144 м, ширина – близько 10 м.

Міст відкрито у 1966 році. З’єднує Гідропарк, закладений 1965–1968 роках на місці слобідки, з Долобецьким островом. Автори проєкту – інженер В. Коваль, архітектори – О. Ільяшенко, В. Суворов, І. Шпара.

За конструкцією – однопрогінний, арковий, збірний залізобетонний. Прогінна частина складається зі з’єднаних напіварок, на які спираються вертикальні стовпи, що підтримують панелі дорожнього полотна з тротуарами. На кінцевих частинах моста влаштовано гранітні сходи до пляжів. Прилеглі берегові відкоси облицьовано фактурними та гладенькими бетонними плитами. Просте металеве огородження складається з вертикальних стрижнів. Вдало віднайдені пропорції, гарно прорисована полога кругова дуга ажурної споруди створюють виразний образ одного з найкращих мостів Києва.

Ще один недобудований міст, який поки що не можна побачити – це Пішохідний міст на Оболонь. Натомість після відкриття міст обіцяє здивувати киян своїм незвичайним виглядом. Новий пішохідний міст має прикрасити Оболонську набережну. На початок 2023 року вже встановили 3 опори мосту і розпочали встановлення четвертої, закупили матеріали. За кошти, що надала Метрополія Великого Парижу, завершать встановлення 4-ої опори мосту, закуплять і встановлять допоміжні й частково прогонні конструкції, придбають металоконструкції.

Так, міський голова Києва заявив, що будівництво пішохідного мосту з Оболонської набережної на острів Оболонський продовжиться, яке ведеться з 2020 року за рахунок меценатських коштів. Гроші з міського бюджету не залучатимуться.

Якщо говорити про історичну складову, то, за дослідженнями істориків, уже в XII столітті було споруджено перший міст через Дніпро. Він був дерев’яним. Однак під час весняних паводків потоки води завдавали шкоди споруді. Тому міст доводилось поновлювати. Збудували переправу за часів Володимира Мономаха. Першим капітальним – був Миколаївський ланцюговий міст (існував у 1853–1920 рр.). Міст завдовжки 776 м і завширшки 16 м був одним із найбільших архітектурних досягнень свого часу. Срібна модель мосту (проєктний макет) була виставлена у Лондоні на Всесвітній виставці 1851 року. Освячення переправи збіглося з датою освячення пам'ятника князю Володимиру і відбулося 28 вересня (10 жовтня) 1853 року. Споруджували об’єкт за проєктом британського інженера Чарльза Віньйола (у деяких перекладах – Карл де Віньоля).

А найдовшим мостом через Дніпро є міст ім. Патона. Відкритий 1953 року. Довжина споруди 1543 метри. Став першим у світі суцільнозварним мостом такої довжини. Отримав визнання Американської асоціації зварювання як унікальна зварна конструкція XX століття.

Мости – то, мабуть, найпрекрасніші та одні із найскладніших витворів людини та будівництва. Їх створюють на віки. Єднаючи береги, мости поєднують також і людей. І навряд чи Ви знайдете киянина, який би не пишався мостами свого рідного міста. Кожен міст у Києві є архітектурною пам’яткою столиці. Вони є прикладами різних епох мостобудування та важливих етапів розвитку столиці.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що підрядник відновив будівництво нової лінії метро у Києві на житловий масив Виноградар. Спочатку робочі завершать закріплення вже збудованих тунелів, а потім почнуть будівництво другого тунелю від станції «Мостицька» до станції «Сирець».

Також розповідали, що українські військові, на початку повномасштабного вторгнення росії, замінували всі мости, через які можна було перейти з лівого на правий берег Києва.

Матеріал опублікований за підтримки IREX/Ukraine