Фінал будь-якого веселого походу в ресторан – прибуття чеку, який іноді може й зіпсувати всю вечірку. Розділення чека давно живе на лінії розлому зрілості. Більшість з нас опинялись в ситуаціях, коли доводилось прикидатися наївним, поступатися більш настирним друзям чи з острахом давати свою картку офіціанту. Чимало дружб було зруйновано саме за розподіленням чеків.
Сам досвід походу в ресторан чи бар з друзями іноді втрачає свою привабливість, як тільки починаються торги за чек. У покерних турнірах іноді може спостерігатися подібна ситуація, оскільки гравці мають можливість укласти угоду, або так званий «чоп» Чоп відбувається, коли гравці за фінальним столом турніру вирішують розділити призові гроші за домовленістю і не продовжувати змагатися. Але, на відміну від покеру, де ця опція стає доступною лише в тому випадку, якщо всі учасники погоджуються з нею і повинні дотримуватися певних правил, розділення чеків у ресторані з друзями не завжди має чітко описані правила, яким можна слідувати.
На ваш погляд, що краще: розділити вартість на всіх однаково чи кожен має платити за власне замовлення? Давайте розглянемо різні варіанти.
Розподіл чеку порівну
Деякі люди надають перевагу рівному розподілу чеку між всіма учасниками святкової трапези. Цього слід дотримуватися навіть якщо за столом зібралися люди з різними рівнями доходів.
Наприклад, десятеро друзів посиділи в ресторані. З усієї групи, двоє людей не замовляли алкогольні напої, ще одна людина не змогла зїсти свою страву, оскільки її принесли занадто пізно, а інша – пригощалася лише закусками зі спільного столу. Якщо взятися вираховувати, скільки точно кожен має заплатити, це займе занадто багато часу та й сам підрахунок навряд буде стовідсотково вірним.
Звичайно, цим чотирьом особам було б приємніше, якби вони заплатили менше за інших, але хіба ж не всі вони мали однаковий соціальний досвід? Вечір, сповнений розмов, сміху та просто приємно проведеного часу. Але як тільки друзі починають до копійок вираховувати, скільки хто кому винен – цей досвід втрачає свій шарм. Ще гірше те, що неправильні підрахунки можуть призвести до суперечки або навіть змусити когось почуватися обдуреним. Розподіл чеку на однакові суми між всіма учасниками дозволяє уникнути всіх цих проблем.
Розподіл чеку насправді ніколи не справедливийПрактично неможливо абсолютно справедливо розподілити суму. Вегетаріанські страви часто коштують дешевше, ніж м’ясні. Це теж варто враховувати? А що з людьми, які пили дешеве пиво в порівнянні з тими, хто замовляв дорогі коктейлі один за одним? Чи краще тоді розділити рахунок за алкоголь тільки серед тих, хто його вживав? А як щодо іменинниці, яка встигла поглинути чотири маргарити? За словами офіціантів, розкинути суму порівну на п’ять чи навіть десять карток не складно на комп’ютерах, які сьогодні використовують більшість ресторанів. Але частіше за все, саме офіціанти страждають від неправильної математики, адже про чайові забувають або ж самі підрахунки не правильні з самого початку.
Спеціальні додатки
Звичайно, зараз є додаток для цього, але це лише ще один приклад технології, яка приходить на зміну вмираючому мистецтву простої ввічливості. Хочете бути справедливими на посиденьках з друзями в ресторані? Постарайтеся не бути тим, хто випиває по п’ять коктейлів, коли всі інші сидять з одним чи двома. Можливо, за столом є людина, в якої зараз скрутне фінансове становище і вона намагалась уникнути косих поглядів, замовивши один салат? Не включайте її у розподіл взагалі. Скоріше за все, колись ця людина зможе по-справжньому гульнути і заплатити на рівні з іншими (до того ж, цей один салат, розділений між усіма обійдеться вам у копійки).
Намагайтеся завершувати спільні трапези, відчуваючи себе справжнім другом, зблизившись та покращивши стосунки. У цьому вся суть посиденьок. Пам'ятайте, справжня дружба ніколи не буває односторонньою. Іноді доводиться щось давати, а іноді – отримувати.
Розподіл чеку по замовленням
Етикет стосовно розподілу рахунку після вечері в ресторані може бути неспокійним для непідготовлених та пригнічуючим для небагатих. Якщо ви не обережні, можете повернутися додому із пустими кишенями та гірким присмаком у роті. Але це не обов’язково має бути саме так.
Коли ви наступного разу підете з друзями в ресторан, не переживайте і не бійтесь сказати, що ви не готові витратити пів зарплати на один прийом їжі. Якщо у когось з них глибші кишені або нелюдський апетит – це їхня справа. Заздалегідь погоджуйтеся, що всі платитимуть тільки за те, що споживають, тоді ніхто не піде додому з пекучими почуттями обурення.
Етикет щедрих жестів
Ще одна моральна проблема, з якою ми іноді стикаємося – це коли заповітний друг чи, можливо, родич виводить вас у дорогий ресторан. Ніяких обмежень, замовляй що хочеш, гроші – не проблема! Але чи варто насправді їсти так, ніби це ваш останній прийом їжі на цьому світі? Трюфелі, смажений лебідь і шампанське? Так! Не соромтеся. До сніданку ще довго, та й хтозна, коли ще буде така можливість і чи буде взагалі. Головне, як і в попередній ситуації, заздалегідь домовитися і погодитись з усіма умовами. Отже, якщо хтось таки зробить вам таку пропозицію, буде невдячно відмовитися від їх гостинності.