Україна, як і багато інших розвинених країн, намагається йти в ногу з часом, розвиваючи власні інформаційні технології. Це стосується і Cистеми електронних публічних закупівель Prozorro, яка ось вже другий рік забезпечує прозорість процесу держзакупівель і створює механізми боротьби з корупцією. Про те, чого досягла компанія за цей період, як поліція співпрацює з командою Prozorro і до яких схем дійшли замовники, аби "розпилити" бюджет країни в інтерв’ю 44.ua розказав голова ProZorro Василь Задворний.
Більше року тому Ви, провідний спеціаліст міжнародної компанії "Luxoft" (займається розробкою програмного забезпечення і експортом IT-послуг - ред.), вирішили залишити її та очолити держпідприємство ProZorro. Скажіть, як змінилось ваше життя за цей час? І скільки, якщо не секрет, Ви заробляєте сьогодні?
Насправді я слідкував і був залучений до даної реформи, як волонтер, ще з 2015 року. Займався різними задачами, зокрема підбором персоналу та управлінням короткотерміновими проектам. Тому коли попередній директор ДП Prozorro перейшов до "Укрпошти", а мені запропонували очолити держпідприємство, я погодився. Мене ця посада не лякала, оскільки до того в "Luxoft" я працював керівником Project Management Office (Офіс управління портфелем проектів - ред.). Швидше, мене цікавило, чи зможу я впоратись з обсягом задач.
Щодо змін в житті, то я став менше займатись спортом і почав їсти більше солодкого. Також присутнє нервове навантаження. Але я б сказав, що це позитивний стрес. Адже робота з державою дає можливість попрацювати з системами такого масштабу, які рідко доступні в приватних компаніях. Це мільйонна кількість тендерів, це 140 тис. постачальників і 30 тис. державних замовників, з якими ми співпрацюємо. Це те, що справді мотивує.
Мотивуючим для мене є і те, що ми перетворюємо державне підприємство в абсолютно сучасну компанію. Якщо говорити про заробітну плату, то справді, порівнюючи з попередньою роботою, я пішов на пониження. Наразі у мене ставка трохи більше 2 тис. доларів.
Ви сказали, що хочете зробити з Prozorro розвинену IT-компанію. Скажіть, а чи є подібна платформа у світі?
Насправді, ми одночасно унікальні і не унікальні. Адже у світовому масштабі прозорість публічних держаних закупівель стала критичним питанням останніх 5-10 років. І тому дуже багато країн, серед яких Корея (Південна – ред.), Франція, Італія, займаються цим дуже активно. Є системи, у яких більш розвинений функціонал в певних областях. Але у ProZorro є перелік особливостей, які роблять нашу систему динамічною і більш здатною до змін.
Дана платформа є однією з небагатьох у світі систем, яка віддає величезну кількість відкритої інформації про тендери. Тобто у нас можна подивитись до тисячі різних змінних: хто, коли, кому написав у системі. В більшості країн такої кількості інформації наразі не існує. Саме по цій причині Prozorro отримує нагороди на світовому рівні.
А що вдалось компанії зробити за поточний рік?
Я нещодавно підбивав підсумки. Якщо говорити загалом, то основна задача, яка переді мною стола і стоїть - це стабілізація компанії. В цьому році ми були зосереджені на переїзді з дата-центру Amazon Web Services на український дата-центр, оскільки за нашим законодавством дані мають зберігатись в Україні. За 2,5 роки від ідеї система була впроваджена до продуктивного режиму.
Якщо говорити про те, що вдалось, то протягом року ми активно працювали в напрямку інтеграції з державними реєстрами. Так, інтегрувались з Єдиним державним реєстром, з Державною фіскальною службою та Державними реєстрами лікарських засобів МОЗ. Ми перші в Європі запустили торги на закупівлі енергосервісних процедур, так звані ЕСКО-контракти.
Також реалізували можливість замовникам оголошувати закупівлю за кошти міжнародних фінансових організацій World Bank. Крім того, ми активно співпрацювали з постачальниками. Провели досить масштабне дослідження того, як постачальники себе відчувають. Це дозволить нам розвивати систему надалі, відштовхуючись не лише від найкращих світових практик, але й базуючись на тому, що ринку сьогодні необхідно.
Цікаво, чи надходили до Вас застереження або настанови з боку держави? І чи часто фіксуються хакерські атаки?
Будемо чесними, реформа публічних закупівель досить проста. До того ж, всі принципи, які покладені в основу системи, це принципи, які регламентуються міжнародним зобов’язаннями України. Ми набагато більше отримували порад від проектів, які запускають міжнародні донори щодо нормативної бази, аніж від держави.
Щодо погроз, то подібних випадків за рік згадати не можу. Були хіба що кумедні інциденти, коли замовники не розуміли, як функціонує технічна система Prozorro. Наприклад, були випадки, коли замовники завантажували не ті документи і просили їх потім видалити. Але технічно платформа зроблена таким чином, що видалення файлу чи процедури неможливе. Те, що туди потрапило, там і залишається.
Також я спостерігаю поодинокі спроби технічно вплинути на роботу Prozorro. Але, оскільки ми активно займаємось інформаційною безпекою, жодні інциденти, що відбувались в країні цього року, нас ніяким чином не зачепили. Тобто зловмисники ходять повз наш будинок і дивляться: чи замкнені двері, чи стоять жалюзі. Але спроби проникнення не було.
Розкажіть, на яку загальну суму було придбано товарів та замовлено послуг в Україні за весь період існування Prozorro? Як допомогла дана платформа зекономити державних та місцевих коштів, наприклад, у Києві?
У нас за весь час існування Prozorro відбулось майже 1,5 млн процедур. Очікувана вартість цих процедур складає більш ніж 1 трлн грн (трильйон - ред.). Відповідно, економія для держави становить 36 млрд грн. Економія відбувається завдяки тому, що постачальники, конкуруючи за тендер, готові зменшити суму вартості послуги. Найбільше держава закуповує будівельні роботи, нафтопродукти та енергоносії, засоби машинобудування, запчастини та медичні препарати.
Якщо говорити безпосередньо про закупівлі Київської міської держадміністрації – вона є ветераном на Prozorro, оскільки почала співпрацювати з платформою ще в 2015 році. За поточний рік КМДА провела майже 68 тис. процедур. Всього було здійснено закупівель на 47 млрд грн, при цьому зекономлено майже 2 млрд грн.
За Вашими спостереженнями, до яких топ-лазівок вдаються недобросовісні замовники, щоб обійти систему?
В принципі, з часів паперових тендерів ці лазівки практично не змінились. Єдине, що тепер це не може пройти непоміченим. До найпоширеніших лазівок можна віднести спроби протягти своїх постачальників, вписати дивні вимоги в тендерні документації, аби тільки свої ризикнули прийти на торги. Або ж поставити строк сплати за товар чи послугу до 270 днів. У нас був подібний випадок. Тобто якщо ти "свій" постачальник, ти розумієш, що тобі заплатять в найближчі дні, але якщо ти не свій, то доведеться чекати сплати протягом вказаного терміну. Думаю, мало хто піде на такий ризик.
Але, знову-таки, треба розуміти, що будь-які закупівлі навіть в комерційному секторі - це завжди конфлікт. Конфлікт між замовником, який хоче купити подешевше, і постачальником, який хоче продати дорожче. Тому дуже часто речі, які, на перший погляд, виглядають як зрада, насправді виявляються більш глибинними.
А поліція до Prozorro часто звертається за допомогою?
Так, дуже багато інформації для розслідування задач у нас запитують з Нацполіції, СБУ, НАБУ чи Антимонопольного комітету України. Так, за минулий рік (з серпня 2016 року по серпень 2017 року - ред.) було порушено 100 кримінальних справ в сфері публічних закупівель по Україні.
Насправді, треба розуміти, що однією з основних задач першого етапу запуску системи публічних закупівель була задача зробити ці закупівлі прозорими для громадян. Бо я пам’ятаю ті часи, коли ми дізнавались про закупівлі державних замовників випадково: або хтось сказав, або прочитали в газеті, або ж повідомив сам замовник. Тобто про якусь статистику або аналіз планів закупівель годі було й думати. Ба більше, пропозиції подавались запечатані в конвертах.
Звичайно, відкриття цих даних одразу підсвітило певний перелік проблем, з якими ми зараз працюємо. Але це, до речі, не завжди якась корупційна складова, це досить часто низький рівень компетенції замовників чи постачальників щодо проведень закупівель.
Нещодавно Ви написали в соцмережі, що законопроект №7206 “Купуй українське — плати українцям” спростить життя корупціонерам і відкине реформу Prozorro. Поясніть, в чому криється підступ?
Законопроект №7206 пропонує надавати переваги постачальникам, продукція яких вироблена в Україні. Начебто ідея звучить непогано. Але яким чином вони пропонують надавати ці переваги? Вони запропонували формулу з 15 складових, яка буде враховуватись в проведенні цін, і дозволятиме продавати свій товар з націнкою +43%.
Якщо говорити простою мовою, то це виглядає так. Ми приходимо на тендер продавати цеглину. Ви хочете за неї 999 грн, а я прошу 1 тис. грн. Власне зараз ви виграєте, тому що ваша цеглина обійдеться державі дешевше. Але якщо я доведу, що моя цеглина є більш українською, ніж ваша, то я зможу її продати за 1430 грн. І замовник буде вимушений обрати мою цеглину. Це перша дивна історія в законопроекті, однак далі гірше.
Довести, що моя цеглина більш українська, я маю за допомогою 15 складових, які можна підтвердити виключно довідками. Тобто цей законопроект не про підтримку національного виробника, а про підтримку виробника довідок, тобто великих олігархічних компаній, які точно знають, як все правильно підготувати. А якщо ви, наприклад, у відповідь також подасте ці довідки, але зробите хоча б одну помилку в документі, то вас на 90 днів виключать з публічних закупівель.
Відповідно, реалізація цього проекту призведе до того, що половина постачальників малого-середнього бізнесу буде просто вимушена піти з системи. Мене іноді питають: "чому ж ви не пропонуєте зміни?" А тому що тут нічого змінювати. Це шкідлива ініціатива. Ми цілковито підтримуємо розвиток вітчизняної економіки, але давайте це робити нормальним шляхом.
А як Ви плануєте надалі удосконалювати систему Prozorro? Можливо, найближчим часом з’являться додаткові функції?
Знаєте, є таке неписане правило: "Коли it-продукт перестає розвиватись, це значить, що він помирає". Тому у нас дуже великі плани на наступний рік. По-перше, в січні-лютому ми маємо завершити міграцію, має звільнитись більше ресурсів на додаткові доробки. Також ми плануємо запустити електронні каталоги. Серед великих задач на наступний рік - це електронна тендерна документація. Коли замовник, оголошуючи закупівлю, не прикріплює документ, який написаний в Word чи PDF, а заповнює поля в системі. Відповідно, тоді простіше шукати тендер, аналізувати чи відловлювати певні спроби махінацій на цьому етапі.
Зокрема, в наступному році ми спробуємо інтегруватись з системами Державної казначейської служби України через єдиний портал публічних фінансів "Є-дата". Нам цікаво було б побудувати такий ланцюжок від бюджетної програми до плану закупівель конкретного замовника. Тоді ми відкрито побачимо, як гроші, які держава отримала у вигляді податків, перетворились на щось закуплене для держави.