Вистава, що не має антракту
Інсценізація Станіслава Мойсеєва за поезією Тараса Шевченка
Режисер-постановник - нар. арт. України Станіслав Мойсеєв
Режисер з пластики – Сергій Швидкий
Художник-постановник – Володимир Карашевський
Художник по костюмах – Олена Богатирьова
Композитор – засл. діяч мистецтв України Юрій Шевченко
Головний диригент – засл. арт. України Володимир Гданський
Хормейстер – Анжела Масленнікова
Режисер – Андрій Май
Звукорежисери – Артем Орлюк, Олексій Сікорський
Художники по світлу – Ярослав Марчук, Олена Антохіна
ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:
Катерина – нар. арт. України Поліна Лазова, Олена Мєдвєдєва
Семен Босий – засл. арт. України Анатолій Гнатюк, Олександр Печериця
Іван Голий – нар. арт. України Василь Баша, Дмитро Рибалевський
Іван Ярошенко – Олексій Зубков, Павло Москаль
Брат – Іван Залуський, засл. арт. України Олександр Форманчук
Постаті – Ксенія Баша-Довженко, Ксенія Вертинська, Анастасія Добриніна, Віра Зінєвіч, Вікторія Зубкова, засл. арт. України Наталія Корпан, Тетяна Махова, Ірина Мельник, Наталія Ненужна, Олена Фесуненко, Тетяна Шляхова, засл. арт. України Наталія Ярошенко
У виставі беруть участь артисти оркестру театру під керуванням засл. арт. України Володимира Гданського: Сергій Гданський, Олександр Міцкевич, Олександр Мурашко, Михайло Омельченко, Володимир Сінчук.
Виставу ведуть засл. працівники культури України Віра Алименко, Ніна Лапшина
Вистава «Така її доля…» певною мірою є візуалізацією балади Тараса Шевченка «У тієї Катерини…» (1848 р.). Цей твір «У тієї Катерини…» кардинально різниться із знаними творами Шевченка про трагічність жіночої долі. У більшості із них йдеться про нещасливе, сплюндроване, зраджене кохання, де героїні постають жертвами своїх почуттів.
Катерину ж з балади «У тієї Катерини…» скоріше можна порівняти із героїнями античних трагедій – Антигоною чи Медеєю – сильними, харизматичними, власними натурами, які заради своїх почуттів, своєї пристрасті здатні переступити межу загальноприйнятих людських цінностей, для яких мета отримання бажаного є головною рушійною силою вчинків та дій, а обставини та люди, які трапляються на шляху, - лише засіб її здобуття.
Сюжет балади запозичений Шевченком з народної пісні. Це історія пристрасної Катерини, на красу якої, як на мед, злітаються кращі з кращих козаки, не знаючи, що її врода та привабливість є нищівними. Бо вигадала вона одну єдину умову: віддасть себе тому, хто визволить з турецького полону її брата. І спокусилися козаки, і уклали із Катериною цю смертельну угоду…
Сюжетна основа балади для творців вистави – автора інсценізації, режисера-постановника Станіслава Мойсеєва та режисера з пластики Сергія Швидкого – стала поштовхом для багатопланового, детального заглиблення у сутність творчості Шевченка, спробою через неординарність образної мови вистави, якщо не відповісти, то хоча б наблизитися до вічних питань: у яких муках народжується слово, яке здатне і піднести, і вбити; що перетворює натовп у народ; заради чого людина приходить у цей світ; що робить людину людиною; і, врешті-решт, – як вберегти душу і помисли від руйнації?...