Коли ти вже давно на пенсії й дзеркало показує когось іншого, то тішать лише спогади та нечасті приїзди внуків…
Коли ти мрієш про просте щастя українського аграрія - показати свої помідори-красені на міжнародній виставці…
Коли ти живеш насиченим життям у центрі країни й всього на кілька днів приїхала додому, щоб нарешті змінити свою прописку на столичну…
Всі твої мрії раптово руйнує війна.
І вороги будують блокпост біля родинного гнізда.
І здається, що зовсім немає виходу…
Чи є?
Чому б не згадати древні ритуали й не прикликати народного месника, що боронитиме наші мрії?